Життя по сценарію

48

Наступного дня я ледь не запізнилася на сніданок.Увійшовши до Великої зали, на мене одразу впали дивні погляди учнів.
Я підійшла до столу Слизерина.
Т/І: привіт,–привіталася я з Пенсі.
Пенсі: ти бачила, що "Віщун" пише?!–вона тицьнула мені в руки газету.
Я сіла за стіл і розгорнувши газету, почала читати її.
Ріта Скітер пише:
—Мені вдалося взяти інтерв'ю в Т/І Мелфой, а точніше, як нам усім уже відомо Т/І Поттер.Дівчина розповідає, що виридала всі сльози довідавшись, що вона родом із сім'ї Поттерів.В її очах видніється тільки смуток, який пронизує до глибини душі.І цей біль вона приглушує алкоголем.Коли я до неї підсіла в "Трьох мітлах", то вона вже допивала шосту пляшку "Вогневіскі",–від цього мої очі зробилися по п'ять копійок.—Але очевидно Т/І Поттер не хоче втрачати своє колишнє прізвище, тому продовжує підтримувати міцний зв'язок зі своїм, як вона каже "колишнім братом", Драко Мелфоєм.Хоча важко повірити, що він для неї залишився "просто" братом.Мені вдалося побачити те, що приведе вас в шок...Я побачила, як "колишній брат", Драко Мелфой, дарує їй великий букет червоних троянд.Уявіть собі, троянди посеред зими!!!Але як то кажуть, заради кохання на все підеш.Невже "колишній брат" став для Т/І Поттер "нинішнім хлопцем"? Зв'язки між Поттерами та Мелфоями налагоджуються?
[Фото нашої парочки ви можете побачити на наступній сторінці]
Я швидко перегорнула сторінку газети.Дійсно, ця відьма зняла той момент через вікно, коли Драко дарув мені букет.
Я сиділа в шоці.
Асторія: Поттер!–її голос вивів мене з роздумів.
Я повернула голову в бік і побачила, що Асторія швидким короком наближається в мій бік.
Асторія: як ти могла так вчинити, знаючи про мої почуття до Драко?!–вона дала мені сильного ляпаса.
Драко: Асторія!–лише зараз я помітила, що він весь цей час сидів навпроти мене.
Асторія: я не очікували від тебе такого,–вона з повними очима сліз вибігла з Великої зали.
Я ще раз пробіглася очима по газеті.
Т/І: що за фігня?–прошепотіла я собі під ніс.
Тео: хтось з вас двох нам щось пояснить?–він переводив свій погляд то на мене, то на Драко.
Я нахилилася до Пенсі і прошепотіла:
Т/І: повідом вчителів, що мене сьогодні не буде на уроках.
Пенсі кивнула.
Я швидко схопила газету зі столу і вибігла з Великої зали.
Я вже хотіла вибігати зі школи, як мене окликнув чийсь голос.Я обернулася і побачила Герміону, Рона та Гаррі, які бігли до мене.
Т/І: 🗯️Добре.Це займе всього-на-всього пару хвилин.🗯️
Гаррі: Т/І, я читав газету і...Я знаю, що Скітер ніколи чистої правди не пише, але...
Т/І: але ти сумніваєшся в мені,–закінчила за нього я.
Гаррі: не те щоб...
Т/І: це твоє діло в що вірити,–з цими словами я вибігла в парадні двері школи.
Гермі: Т/І, ти куди?!Зараз уроки починаються!–кинула вона мені в слід.
Я не знаю, що коїться з моїм організмом, але відбулося таке, як тоді вночі, коли я прибігла до Дамблдорового кабінету, неусвідомлюючи, що роблю.Ноги самі змушували бігти, а мозок переставав працювати.Хоча мозок все ж таки працював, бо якби перестав, то я б уже не змогла бігти...

Не знаю скільки пройшло часу, але отямилася я лише на якомусь цвинтарі.
Т/І: ох, єбаа...
Я оглянулянулася навкруги.
Т/І: 🗯️Які чорти мене сюди занесли?!🗯️
Я намагалася вдивлятися в навколишній пейзаж, але нічого знайомого я не побачила.
Т/І: просто клас!–кринула я так, що ворони, які сиділи на гілках, здійнялися вгору, зробили коло над цвинтарем і полетіли.
Я вирішила пройтися і почитати імена на надгробках, можливо, тоді буде зрозуміло, що я тут роблю.
Пройшо приблизно хвилин 20, а я так і не могла знайти нічого і нікого знайомого.Вже збираючись шукати вихід з цвинтаря, мій зір впав на одну могилу.Я прочитала імена на надгробку...В грудях одразу похололо.
„Джеймс Поттер, нар. 27 березня 1960 р., помер 31 жовтня 1981 р. Лілі Поттер, нар. 30 січня 1960 р., померла 31 жовтня 1981 р.

Останній ворог, якого буде знищено - це смерть".

Я знайшла...знайшла, що шукала.
Т/І: мамо...тату...–проказала я тремтячим від сліз голосом.
Я припала до могили і почала сильно плакати.
Хтось поклав мені руку на плече, а потім обійняв, але я на це не звернула уваги.

~✨~