Розділ 9. Змія

88 8 141
                                    


Діана нервово шарпала рукава темно-бордового светра, знаходячись біля квартири Вікторії. Її думки збуджено блукали в сумнівах: чи правильно вона вчинила, що прийшла сюди? Якщо Майк про це дізнається ― Діана була впевнена в цьому на сто відсотків ― він їй голову скрутить, і оком не моргне.

Вони домовилися, що Майк прийде о шостій ранку й відведе її до таємничого безпечного місця. Цілу ніч Діана не могла стулити очей через стрес та хвилювання. Вона сиділа на підвіконні в стані ступору, поїдаючи шоколадку й тупо дивлячись в одну точку. Нею опанувала апатія. А навіщо про щось думати, коли за тебе вже й так усе вирішено, і ти ніяк не можеш вплинути на хід подій?

Саме тому несподіваний дзвінок Вікторії аніскілечки не перешкодив відпочинку, а лише ще більше збентежив ― у трубці замість мелодійного голосу подруги було чути тільки чиєсь важке дихання. І до гадалки не треба йти, щоб збагнути: це ще одні витівки Дениса. Йому хочеться, бачте, аби Діана з самого рання підірвалася й прибігла рятувати Вікторію! Але подруга й сама прекрасно може дати собі раду. Щось тут нечисто...

Звісно, логічніше було б зв'язатися з Майком, прийти вдвох і розібратися, у чому тут річ... Проте той виглядав таким втомленим, що забирати в нього зайву годину сну Діані совість не дозволяла. Він і так вічно похмурий ходить, а невиспаний Майк ― це взагалі жах! Ні, нехай краще поспить. З виспаним Майком легше буде потім миритися. Принаймні Діана на це дуже сильно сподівалася.

Власне, вона також надіялась і на те, що «охоронці» за звичкою її ігноруватимуть. І Денис нічого їй не зробить. Все-таки, вони знайомі все Діанине свідоме життя. Їх пов'язувала така-сяка дружба-недоненависть. Денис постійно її підколював, діставав, робив всіляку шкоду: то жуйку у волосся підкине, то обличчя розмалює перманентним маркером, то домашнє завдання зіпсує своїми каракулями... Але їх об'єднувала Вікторія. Заради подруги Діана стійко трималася й ще ні разу на Дениса не зривала свою лють.

Проте сьогодні цей день настав.

Ігноруючи шум у скронях, Діана нарешті зважилася натиснути на дзвінок. Двері немовби тільки цього й чекали ― відразу відчинилися.

Перед Діаниними очима представ Денис у всій своїй красі. Буквально. Адже вийшов той зустрічати Діану з оголеним торсом, чого раніше ніколи не робив.

Пори року. Зникнення ЗимиWhere stories live. Discover now