Пори року. Зникнення Зими

Розділ 11. Кригожар

Машина, розрізаючи повітря, швидко їхала по темному тунелю. Тільки фари освітлювали шлях, сірі стіни й безпроглядну чорноту попереду.

Усередині машини розміщувався невеликий салон. Діана не могла назвати себе знавцем по видах авто, але їй здавалося, що ті повинні містити хоча б, як мінімум, сидіння. Натомість сидіння було одне, водійське, яке й очолив Макс. Інші ж розмістилися на сірому пухнастому килимі хто де: Мей плюхнулася біля Максового крісла, обережно розправивши складки тієї самої сукні в клітинку, Дафні ― справа від Мей. Вона незадоволено оглянулась і скривилася, надувши губи. Майк присів біля Дафні, а Діана таким чином опинилися між Майком та Мей.

― Нічого собі так участь, ― роздратовано пробурчала Дафні, ― бігати по лісі, а потім ще й тіснитися в залізній коробці, наче прислуга. Правда, Майку?

Відповів не Майк ― той сидів із кам'яним обличчям, видно, звиклий до гострого язика Дафні, ― а Макс. І голос його прозвучав, на диво, розсерджено, зі свистом, ніби він себе ледве в руках тримав:

― Приструнь свою подружку, бро. Я хоч і Літо, але терпіння в мене не вічне. Вона мені вже всю голову за ранок об'їла своїм незадоволенням, мовляв, на якій некомфортній машині прокатять її дупу. А цю машину, до речі, я сам, своїми ж ручками, складав по власним кресленням, і тут таке чути. Яка образа для майстра. Сидінь їй шкіряних бракує, бачте! Хочеться люксу, не туди звернулася. Це тобі, кицюню, до Дена треба. Той тобі в оренду таку тачку візьме, впісяєшся від щастя.

Мей закотила очі, мовляв, починається, а Дафні стріляла вогнем, остаточно надувшись.

Повітря при згадці Дениса немовби наелектризувалося.

Майк склав руки на грудях і старався виглядати незацікавленим, але Діана вловила його досадливий настрій ― вилиці ледь поворушилися, жилка на шиї напружилася.

― До чого тут Ден? ― озвучив її запитання Майк.

― А-а, ти ж не знаєш, точно...

― Максе! ― обірвала хлопця Мей.

― А що? Він має знати. Щоправда, при інших обставинах і не від мене... ― Макс блимнув на Дафні, яка, відсторонившись, милувалася своїми нігтями. ― Але до біса! І так вся академія гуде. Твоя подруга, Майку, нещодавно лизалася з блондинчиком, порушуючи при цьому не один устав академії.