Мовчазне читання / Silent reading / 默读

Розділ 25. Жульєн XXIV

Ван Сюдзюань, стать: жіноча, національність: хань, вік: сорок вісім років; освіта: початкова школа; матір Хе Джон'ї, потерпілого у справі "520".

У результаті нещасного випадку десять років тому її чоловік загинув у ДТП. Сама вона була непрацездатною через важку хворобу, тому у виживанні покладалась лише на заробіток від плетіння кошиків та невеличку орендну плату з пари орних полів. Перш ніж приїхати в Яньчен, самим віддаленим від її дому місцем, де вона раніше побувала, була районна лікарня.

Вперше в житті вона приїхала до Яньчена, й то для того, щоб навіки попрощатись зі своєю єдиною дитиною.

Крім вищезазначеного, більше в її житті не було нічого особливого*, нічого вартого згадки.

* /乏善可陈, fá shàn kě chén, "нема про що й додому написати", невиразні, банальні, "ні про що" події/

А що стосується її матеріального чи нематеріального щастя, її гніву, горя та радості, її очікувань чи бажань в такому непримітному житті — про це нікому й нічого невідомо.

"Продовжуйте обстежувати весь підозрілий транспорт, що їхав повз Центрального Бюро. Ви відстежили її телефон?"

"Капітане Лво, її телефон щойно було знайдено у сміттєвому баку неподалік від воріт Бюро."

Лво Веньджов увімкнув рацію, вже було відкрив рота, але одразу й вимкнув її – сказати нічого. У такому величезному місті, окрім таємничої особи, що її викрала, єдиними, хто міг їй подзвонити, були хіба що шахраї та телемаркетологи.

Він роздратовано натиснув на педаль газу.

– Чому? Який у вбивці мотив? Чи може спонтанне вбивство мати під собою стільки хитрощів? Чесно кажучи, я починаю сумніватися у твоїх висновках – до того ж якщо Джао Хаочан і є вбивця, то навіщо йому кидати тіло в Західному окрузі? Якби він хотів підставити Джана Донлая, чи не було б краще залишити тіло прямісінько на порозі маєтку Ченґван?

Юнак поруч з ним не відповідав. Куточком ока Лво Веньджов зиркнув в його сторону й побачив, що Фей Ду замислився – його скляний погляд був прикутий до дороги попереду. Вистукуючи пальцями по коліну тактовий розмір 4/4, загалом більше юнак не рухався.

Лво Веньджов простягнув руку й абсолютно безтактно, хоч і легенько ляснув того по потилиці.