Мовчазне читання / Silent reading / 默读

Розділ 22. Жульєн XXI

Вже вдруге Ма Сяовей по своїй волі зізнавався у вбивстві прямо посеред Центрального бюро. Й зараз цей дивовижний підліток, ледь не б'ючись чолом об підлогу, голосив сильніше за родичку жертви. Двоє поліцейських, що стояли поруч, швидко вивели його геть під акомпанемент скорботного плачу мами Хе.

Лво Веньджов не очікував, що це випадкове знайомство матиме такі бурхливі наслідки. Голова розколювалася й боліла, ніби дві одразу, а передчуття довгої, безсонної ночі примусило його надіслати керівнику своєї будівлі повідомлення з благанням сипонути хоча б жменьку котячого корму "голодному й холодному" Лво Їґво.

Лан Цяо саме збиралася відвести Фей Ду для складення протоколу, як Лво Веньджов підвів на них погляд та гукнув навздогін.

– Гей, — сказав він без передмов, — дякую.

Жодного доброго слова з рота цієї людини Фей Ду не очікував, тож здивовано спинився. З елегантністю президента, що виголошує свою першу інавгураційну промову, він урочисто кивнув.

– Будь ласка.

Оцінюючим поглядом Лво Веньджов спостерігав за модельною ходою юнака. Той зараз так нагадував йому зарозумілого пуделя, що хотілось наздогнати й тицьнути йому в руку палицю-тростину, але після семи років безперестанної гризні зараз для них обох нарешті жеврів світанок перемир'я, й шукати проблем знову Лво Веньджов не бажав. Тому він відкинув усі свої чудернацькі ідеї, повернувся й поплескав Сяо Хайяна по плечу.

– Ходімо зі мною.

Й Сяо Хайян мовчки прочимчикував за ним до кімнати для допитів. Нервово поправивши окуляри, юнак втупив погляд в капітана.

– Я ж тут зараз не як поліцейський, який допомагає у слідчих діях? Так?

Лво Веньджов махнув до нього.

– Сядь. А сам як вважаєш?

Сяо Хайян з ввічливістю також не став панькатись й відповів прямо, запитанням на запитання.

– Я підозрюваний чи свідок?

Лво Веньджов посміхнувся, звично схрестив ноги й відкинувся на стілець, але рана на спині миттєво виказала протест пронизливим болем, змусивши його скрипнути зубами. Довелось прикидатись, що все добре, незграбно всідаючись на місці й з вдаваною легкістю говорити далі.