Розділ 3. Жульєн II

230 24 42
                                    


Щодня, починаючи з шостої тридцять і аж до десятої вечора, проспект Наньпін гордливо звався пеклом на землі.

Уздовж всього проспекту пихаті білі комірці, що прямували до комерційного центру Східного округу, зустрічалися у нерівному бою за місце на дорозі з безладними, некерованими натовпами мотоциклістів. Якщо випадково до цієї сутички приєднувався якийсь громадський автобус, що й так ледве рухався, то неминуче траплялася чергова сварка століття.

Шляхи Західного округу були прокладені особливо безладно — де широкі, а де й вузькі, вони нагадували хаотичне павутиння. Багаторічне свавілля незаконного, приватного будівництва створило безліч глухих кутів, в яких постійно губилися та застрягали водії. Їх автівки були схожі на маленьких хробачків, що потрапили до того павутиння — у боротьбі за життя вони крутилися направо й наліво, намагаючись виїхати з клятих нетрів.

Лво Веньджов увімкнув сирену на декілька секунд, висунув голову у вікно машини й крикнув:

— Красунчику, ми на чергуванні й не можемо проїхати. Ти не відсунеш свого БМВ від воріт?

На крики з двору одноповерхового будинку вийшов старий дід, глянув на капітана й скривив рота. Потім, похитуючись, заштовхав древнього скутера назад до двору.

На лівій стороні скутера була наліпка з написом «Призначений забирати онука», на правій — «Чим більше ти сердишся, тим повільніше я їду». Почувся гавкіт, й Лво Веньджов з цікавістю зсунув протисонячні окуляри на ніс та глянув вниз.

З двору вискочив великий золотавий пес. Він підійшов до поліцейської машини, перезирнувся з капітаном й зухвало підняв задню ногу біля одного з коліс.

Лво Веньджов свиснув до нього й гарненько мовив:

— Тільки спробуй надзюрити, золотце, — ласкаво сказав він. — Коли впаде остання крапля, я відріжу твою маленьку цюцюрку* й з'їм зі своїм ранковим млинцем.

* /小鸡鸡, xiǎo jī jī, пеніс, але мовою "для діток" =D/

Ця страва, видно, була якоюсь новою, й пес такого раніше точно не чув. Хуліганський дух капітана Лво налякав його не на жарт, й, підібгавши хвоста та підвиваючи, він чкурнув назад до двору*.

* /逃之夭夭, táo zhī yāo yāo, "безслідно зникнути"/

Лан Цяо сором'язливо прикрила обличчя планшетом.

Мовчазне читання / Silent reading / 默读Where stories live. Discover now