Мовчазне читання / Silent reading / 默读

Розділ 4. Жульєн III

— Я теж бачила ті новини... це ж зовсім неподалік від нас?

— Так, за проспектом Наньпін, трохи далі. Інколи, по дорозі до батьків, я зрізаю дорогу через це місце, щоб не йти мостом. Там завжди якось моторошно, але хто б міг подумати... ой!

Дві офісних працівниці завзято перемивали всім кісточки за чаєм у кімнаті відпочинку, і не помітили, що хтось стоїть просто за ними й слухає бесіду. Одна з них здригнулась, розплескавши гарячий напій, й мало що не впустила чашку додолу.

— Обережніше. — Фей Ду підхопив посудину й відставив. — Наступного разу не роби напій таким гарячим. Негоже обпікати такі делікатні руки, правда?

Фей Ду зазвичай говорив не голосно, ніколи не підвищуючи тон, і все сказане здавалось нехитрим та зрозумілим. Але варто було цим нехитрим речам вислизнути з його рота, як бесіда наповнювалась таємною звабою, що непомітно наштовхувала співбесідника на відчуття давнього, близького знайомства. На щастя, його лаконічність та швидкі відступи з поля бесіди завжди давали людям час, потрібний для краху щойно зведених ілюзій.

— Президенте Фей, ви мене до напівсмерті налякали!

Але переляк був недовгим. Колишній голова правління Фей був суворим та безкомпромісним, й на контрасті з ним новий спадкоємець, молодий майстер Фей, був милим завойовником симпатій оточуючих.

Свої брудні, плейбойські замашки з приватного життя Фей Ду до офісу не приносив. Тут його показна "врівноваженість" говорила сама за себе, і її коштом він міг дозволити собі занадто не старатись як у прийнятті рішень, так і в розподілі завдань.

Тож час від часу жартуючи з дівчатами, він не дозволяв собі виходити за межі пристойності, неухильно дотримуючись принципу «кролик не скубатиме траву біля власної нори».

Паперовим рушником він витер розлите й віддав чашку дівчині, недбало поцікавившись:

— Про що говорите?

— Про Західний округ навпроти. Вчора там сталося вбивство з пограбуванням, і, здається, злочинця досі не спіймали. Може написати про це у відділ кадрів? Нехай попередять усіх, зараз краще бути обережними по дорозі на роботу та додому.

— Так, — серйозно погодився Фей Ду. — Взагалі, підемо всі по відпустках, доки злочинця не спіймають. Безпека ж важливіша за роботу?