Розділ 17. Жульєн XVI

99 17 11
                                    

Короткий, різкий крик про допомогу пролунав з динаміку мобільного, порушивши тишу в їдальні, й навіть Фей Ду, що сидів навпроти, почув його. Лво Веньджов передзвонив, та зв'язку з номером вже не було.

Хоча це був лише швидкий вигук, Лво Веньджов все ж зміг впізнати його — то був той самий таксист з чорним авто Чень Джень.

Саме Чень Джень анонімно повідомив про Ван Хонляна після того, як підслухав телефонний дзвінок своєї сестри Чень Юань. Також в тому повідомленні юнак додав деякі необґрунтовані припущення, що звучали більш як його власні вигадки, ніж як реальні докази.

Ніхто не знав, чому Чень Юань не залишила жодних доказів — може боялася за брата, а може й сам Ван Хонлян під виглядом «боротьби з наркотиками» змусив її замовкнути та власноруч їх знищив. У будь-якому разі все, що Лво Веньджов отримав від Чень Дженя — це старенький фотоальбом його сестри.

Тоді, закінчивши бесіду, Лво Веньджов добре відчував невдоволення юнака, тож навмисне наказав йому: "Не базікай з іншими про те, що доказів не маєш, й особливо важливо — не шукай їх сам. Коли щось згадаєш, телефонуй мені незалежно від часу доби, бо твої самостійні зусилля в пошуках чогось можуть виявитись марними й ми не зможемо розглядати знайдене тобою як дійсні докази."

Лво Веньджов вважав, що його попередження було зрозуміле й чітке, достатньо для того, щоб юнак не пхав носа куди не треба. Та не минуло й доби, як той вже втрапив у біду.

Лво Веньджов швидко підштовхнув тарілку з креветками до Фей Ду.

— Доїдай сам, й прибери за собою посуд. Я мушу йти, з'явились деякі справи.

Фей Ду не відповів, ніякого тобі "так" чи "ні", лише повільно відкрив упаковку чорного чаю з лимоном й зробив добрячий ковток. Чай був настільки кислий та гіркий, що назвати його напоєм, придатним до вживання живими істотами, було важко, тож він відставив його вбік й замислено кинув погляд в спину тікаючому Лво Веньджову.

Капітан мав контактну інформацію Чень Дженя, але номер, з якого щойно телефонували, був йому невідомим. На повній швидкості рушивши до району Хваши, він набрав директора Лу.

— Дядьку Лу, це я. Це терміново. Я не маю часу на офіційний запит, ви не могли б попрохати когось відстежити два телефонні номери для мене?

Мовчазне читання / Silent reading / 默读Where stories live. Discover now