Розділ 6. Жульєн V

118 21 14
                                    

Наступного ранку Лво Веньджов перш за все навідався до Центрального бюро, переговорив з директором Джаном, і аж тоді, прихопивши Тао Жаня, повернувся до відділку Хваши. Тільки-но вони припаркували автівку, як рання пташка Лан Цяо вже вийшла їх привітати.

Вона віддала їм дві чашки кави й тихенько шепнула:

— Де ви були?? Ма Сяовея заарештували за підозрою у вбивстві. Вранці його запхали до поліцейської машини й привезли до відділку з купою інтернет-ЗМІ на хвості. Їх ось недавно розігнали.

— Що!? — стрепенувся Тао Жань, та Лво Веньджов поклав руку йому на плече.

— Арешт провели відповідно до процедури?

Лан Цяо зітхнула й так само тихо шепнула:

— Капітане Лво, та стара свиня Ван Хонлян таку помилку не припустив би.

— Докази? — капітан понизив голос.

— Мобільний телефон, — швидко заговорила Лан Цяо. — Це найпідозріліше. Телефон жертви був знайдений у його сусіда по кімнаті, Ма Сяовея. За офіційною версією — офіцер, який веде цю справу, вчора ввечері отримав інформацію про те, що Ма Сяовея ніби бачили з новим телефоном. Й на диво — саме з таким, який зник з тіла Хе Джон'ї. Відділок одразу відправив людей до Ма Сяовея, викликати його на допит, тоді ж знайшли й телефон з відбитками жертви та Ма Сяовея.

Лво Веньджов нахмурився.

— Хто той інформатор? — Тао Жань перейшов до найголовнішого, на його думку. — Звідки він знає, що телефон Хе Джон'ї саме у Ма Сяовея?

— Ну, той телефон ніби з найновіших моделей, дуже дорогий. Мало хто має такого. Здається, хтось з родичів подарував його жертві? В цілому, телефон справив доволі сильне враження на всіх, хто його бачив.

— Не має значення, чиє те повідомлення та яка його причина. Хай би навіть Ван Хонлян зі своїми людьми провели примусовий обшук його кімнати — постфактум вони все одно мали б змогу вигадати "інформатора". — Лво Веньджов махнув рукою. — Головне зараз — це телефон, і факт того, що Ма Сяовей його взяв, ще не робить його вбивцею. Це ще не є незаперечним доказом. Ма Сяовей бовкнув щось, що не варто було казати? Чи зізнання з нього вибили?

— Ви близько. — Лан Цяо по-злодійськи озирнулась і продовжила лише тоді, коли впевнилась, що поруч нікого немає. — Я не думаю, що справа дійшла до застосування сили, але хлопчина брехав про свій вік, щоб знайти роботу. Вчора ввечері я попросила декого перевірити це, й виявилось, що його посвідчення підробне — йому тільки-но минуло шістнадцять. Я думаю, що від страху він сказав би що завгодно. Вони просто запитали його, звідки телефон, й повагавшись, він зізнався, що знайшов його.

Мовчазне читання / Silent reading / 默读Where stories live. Discover now