Мовчазне читання / Silent reading / 默读

Розділ 9. Жульєн VIII

Хоч за паспортом Ван Хонлян саме був чоловіком у розквіті літ, та добра половина життя, проведена на дні чарки, вже добряче давалась взнаки — передчасне старіння взяло своє. Його вгодовані, обвислі щоки сповзли до самого підборіддя, завдяки чому чоловік був схожий на зловісного шарпея-конспіратора, що у вільний час планував захоплення світу та винищення людства.

Він нахилився вперед, оглядаючи затриманого Ма Сяовея. Густий дим його цигарки ліниво крутився в тихому, без протягів, повітрі, заплітаючись в нові форми конструкцій Небесних південних воріт*.

* /остання точка пішохідного підйому до гори Тайшань. Побудована в 1264 році, ця двоповерхова червона арочна надбрамна вежа є, ймовірно, наймальовничішою пам'яткою всього маршруту/

Ма Сяовей був худорлявим, навіть занадто, як для підлітка, що робило його дитяче личко зовсім жалюгідним. Ґніт тривоги добряче скував його, й не відпускав навіть на самоті, а широко відкриті очі, що, здавалось, ось-ось вискочать з очниць, бігали тривожним поглядом навколо, не в змозі втриматись на місці.

Ван Хонлян уважно роздивився малого й звернувся до когось поруч:

— Кажеш, в такому стані вони його й привезли?

Чоловік, що стояв поблизу, був керівником групи карного розшуку відділку Хваши. Беззаперечний та невибагливий, під час слідчих дій він ніколи не забігав вперед, завжди покладаючись лише на керівництво. Гарненько виконуючи свій обов'язок посередника між підлеглими та шефом, він був для нього не більше, ніж живим рупором.

Він взяв попільничку й послужливо протягнув її Ван Хонляну, що саме докурив свою цигарку.

— Так повідомив Сяо Хайян.

— Неочікувано, справді неочікувано. Та чи бувають взагалі на світі такі збіги, га? — Ван Хонлян голосно зареготав, роззявивши рота геть широко, на цей раз "перетворившись" на шарпея, що радісно оспівував звільнення кріпаків*. — Недарма ворожка казала, що попри цьогорічні труднощі, я обов'язково зустріну людину, яка перетворить мої нещастя на щастя. Талісман за тридцять тисяч був вартий кожного юаня. Хоч якась користь з того йолопа Сяо Хайяна.

* /мається на увазі визволення тибетців із кріпацтва в результаті демократичних реформ Тибетської феодальної теократичної соціальної структури суспільства 28 березня 1959 року/