Мовчазне читання / Silent reading / 默读

Розділ 21. Жульєн XX

– Офіцере Тао, а якщо результати експертизи покажуть, що я дещо "гостро" відреагував, чи не могли б ви заради мене це не розголошувати?

Це був вже третій поспіль дзвінок адвоката Льов до Тао Жаня, головною темою якого, як і раніше, все ще було: "мені так хотілось би повернутися в минуле на пів години та відрізати оцю руку, що телефонувала вам".

Тао Жань безпорадно зітхнув, розуміючи, що адвокат дійсно дуже знервований.

Та той продовжував мимрити, повторюючи вже багато разів сказане до цього:

– Інакше, розумієте, я ж не зможу більше працювати за покликанням. А що ж мені тоді робити, як ви вважаєте? Будь ласка, будь ласка, не розголошуйте це, моє життя та добробут моєї родини буквально у ваших руках!

Іншого вибору, крім як знову дати клятву перед небом і землею та затвердити то все розпискою, Тао Жань не мав. Обережний, нерішучий адвокат нарешті неохоче погодився негайно передати краватку до Центрального бюро.

Нарешті розібравшись із ним, Тао Жань повернувся й ніяково посміхнувся дівчині на задньому сидінні.

– Вибач.

Адвокат Льов потурбував їх саме посеред перегляду фільму. Сюжет вже дійшов до того моменту, коли головні герої, чоловік та жінка, посварилися — тож Тао Жаню та дівчині довелося вийти з кінозалу під звуки плачу та взаємних звинувачень. Початок для стосунків складався не дуже сприятливий.

Та дівчина нічого не сказала. Якщо вона й відчувала якусь прикрість – у неї вистачило самовладання того не показувати.

Вона з розумінням кивнула:

– Не проводжай мене, якщо ти зайнятий... Водію, будь ласка, зупиніться біля входу в метро ось там, попереду, а тоді відвезіть його на роботу.

Вуха Тао Жаня почервоніли, й він збентежився ще більше.

– Я не... це не так...

– Все добре. Нас також регулярно викликають на роботу у вихідні, – додала дівчина. – І, допоки ми працюємо понаднормово лише на користь нашого боса, ви працюєте задля громадської безпеки. Я вже читала в інтернеті про той випадок, де багатий хлопчина когось убив. Ця справа, певно, потребує всіх ваших зусиль.

Затинаючись, Тао Жань сказав:

— Він не обов'язково з багатіїв, ми... ну... вбивця ще не встановлений.