Енджі окинула поглядом весь стіл Слізерина, намагаючись перетнутися очима з кожним учнем, усміхнулася вперше за останній час щирою усмішкою і злегка схилила голову.
— Дякую всім за підтримку, намагатимуся виграти так само і друге випробування, — голосно промовила вона під схвальний шум. І знову обернулася до Драко.
— Містере Мелфой, чи можна вас на кілька слів?
Слизеринець кивнув, перекинув ноги через лаву і пішов у куток Великої зали. Дозволивши йти йому попереду, дівчина лише вторила його крокам.
«Яка ж важлива у нього хода, — бавилася Енджі. — Хоче здаватися престижнішим, ніж є. Це навіть мило певною мірою». — Що ти хотіла, Браун? — з напускним спокоєм спитав Драко, щойно вони зупинилися біля стіни.
«Навіть виправляти більше не буду, подобається йому кликати всіх на прізвище, нехай кличе».
— Ви вже когось запрошували на бал? З Малфоя ніби всю пиху збили, він почав червоніти, бліднути і запинатися, являючи собою забавну картину.
- Яка тобі справа, - невпевнено подивившись на пуффендуйку і насупивши брови, кинув він.
— Ви підете зі мною на бал, містере Мелфой? — спитала Енджі.
- Навіщо мені це?
«Розважливий, як і будь-який слизеринець», — посміхнулася Енджі.
— Я ж переможниця, я відкриватиму бал. І мені хотілося б це робити із гідним партнером.
«Зіграємо на честолюбстві».
У голові Драко явно відбувався складний розумовий процес.
— А якщо я відмовлюся, то з ким ти підеш? — несподівано поцікавився хлопець.
— Я не знаю, — щиро відповіла Енджі, потиснувши худими плічиками. — Найімовірніше, із тим, кого мені поставлять викладачі. Одну ж мене не випустять.
Стояло мовчання.
«Невже так важко погодитись? — дивувалася дівчина. — Ах, так… Я й забула».
— Містере Мелфой, вибачте за таке особисте запитання. Ви не хочете через те, що я маглонароджена? — спитала пуффендуйка з робленим болем і подивилася прямо в його очі. Драко стрепенувся, але не видав і звуку.
— Насправді є невелика ймовірність, що я не бруднокровка, містере Мелфой. Я з притулку і нічого не знаю про своє походження. Може, ця лазівка дозволить вам піти зі мною?
Мимо проходила зграйка грифіндорців, побачивши їх, нерозумні левенята почали улюлюкати і знущатися.
Браун, ти чого до тхора пристала? Хоча ви один одному чудово підходите! — засміявся один із них. - Курка обгоріла!
«Ці безглузді Грифіндорці, мені зараз усе зіпсують! — у паніці металася внутрішня Енджі. — Якщо заступлюсь за Драко, то він образиться. Повинен заступитися він, але Мелфой швидше за все просто збіжить, ляпне якесь простеньке образу їм і піде подалі, а потім і зовсім уникатиме мене. Залишається лише захистити свою честь».
Енджі коротко змахнула паличкою, пробубніла коротке заклинання і хлопець схопився за ніс, видаючи стогін. Решта грифіндорців стовпилися навколо постраждалого.
— Ти чого твориш?! — заревів натовп. — Всього лише вчу вічливості, до речі, закляття довгострокове, Епіскей пару днів діяти не буде, — холодно процідила дівчина і підняла підборіддя, вперши одну з рук на пояс.
Якщо ви вважаєте себе вправі ображати чемпіона Гоґвортсу, то готуйтеся і до наслідків. Повірте, жоден з вас на дракона не тягне, так що ви - лише легка мішень, - Енджі неприємно вишкірилася і зло примружила очі.
— Хтось ще хоче отримати перелом, чи щось неприємніше?
