Ця книга про дівчинку, яка потрапила в минуле. І не будь-куди, а до козаків, що живуть небезпечною військовою справою і походами, з яких вони можуть не повернутися. Цікаво, як приймуть маленьку дівчинку? А якщо я вам скажу, що головна героїня володі...
Швидко промайнув ще тиждень. Тоня, як і раніше жила в козацьких плавнях. Кожної ночі їй снився хлопець і намагався щось їй сказати, але не міг. Курінь вже був готовій і дівчинка навіть кілька разів ночувала в ньому. Крило Власка вже загоїлося і він міг вилітати на недовгі прогулянки. Нічого нового майже не було. Козацьке життя йшло повільно та, на диво, спокійно.
Але все ж таки була одна історія. Дівчинка один день залазила на дерево і кидалася крихітними камінцями в козаків. Вона жодного разу не промахнулася. Ніхто не міг її побачити, бо крона дерев повністю ховала маленьку дівчинку. А коли козаки за вечерею почали розповідати про дивні події, Тоня не витримала і розсміялася.
- Бачили б ви свої обличчя, - ледь вимовила вона.
Тоді всі зрозуміли хто затіяв таку гру. Але ніхто не став її сварити. Вони приєдналися до сміху дівчинки.
Сьогодні Тоня пішла гуляти по плавнях, де ще не була. Вона взяла з собою маленький ніж, щоб нарізати квітів. Власко летів над її головою, він не залишав її ні на мить. Зовсім скоро дівчинка вийшла на околиці плавнів, де росло багато польових квітів. Особливо багато було волошок, кульбабок і ромашок. Нарізавши досить квітів, вона стала плести собі вінок. Власко сів перепочити на гілці дерева і намагався щось їй розказати. За роботою дівчина не помітила, як сонце почало припікати і поступово вона почала засинати.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Невідомо скільки Тоня спала, але прокинулася вона від стукоту копит. Спросоння дівчинка нічого не зрозуміла. А тоді побачила вершника, що швидко наближався до неї. Вона встала і побігла назад у плавні. Тоня сподівалася, що він її не побачив. Нервово оглядаючись вона бачила, як вершник опиняється все ближче. Дівчинка не помітила корінь дерева і перечепилася через нього. Її нога застрягла і вона не могла бігти далі. Тоня намагалася витягти ногу, але марно.
«Тільки б не татарин, а то я пропала!» - думала дівчинка. Від козаків вона наслухалася історій про татарські набіги, після яких нічого не залишалося. Але на цей раз удача відвернулася від неї. Через хвилювання дівчинка втратила свідомість.
