Ця книга про дівчинку, яка потрапила в минуле. І не будь-куди, а до козаків, що живуть небезпечною військовою справою і походами, з яких вони можуть не повернутися. Цікаво, як приймуть маленьку дівчинку? А якщо я вам скажу, що головна героїня володі...
Козаки посідали снідати. Їли вони якусь кашу. Пам'ятаючи про сову, дівчинка приховала комочок каші. Всі весело про щось гомоніли, а Тоня уважно спостерігала за ними. І вона справді дещо побачила. До Сича, який сидів поодаль підійшов Здоровань і передав йому рожеві квіти. Дівчинка здогадалася, що це були квітки бадану.
Тоня непомітно відійшла від вогнища. Вона пішла шукати сову, яку залишила під облюбованою вербою. На щастя, дівчина побачила її там, де залишила і полегшено зітхнула.
- Я принесла тобі трохи їжі, - сказала вона.
Сова радісно ухнула і підстрибнула до неї. Дівчинка віддала їй кашу. Вона давно не їла і жадібно накинулася на цю нехитру страву. За хвилину від каші нічого не залишилося.
- Ну ось. Тепер ти сита чи може ситий, - сказала дівчинка. – Як би тебе назвати? Ти дівчинка?
Сова не відповіла.
- То ти хлопчик?
- Ух, - весело ухнула сова.
- Будеш Власком? – запитала Тоня.
- Ух-ух, - так само радісно відповіла сова.
- Що ж, Власко, тобі час спати, - сказала дівчина.
Вона знайшла темне дупло в старій вербі і підсадила туди сову, а сама пішла купатися.
Як і минулого дня, після купання дівчинка сіла доплітати сіть. Вона сиділа під деревом, опустивши ноги у прохолодну воду. Тоня думала, як вона може допомогти сові. Адже тут немає ветеринарів. Несподівано позаду пролунав голос:
- Гей, Тоне!
Дівчинка від несподіванки аж підскочила і обернулася. До неї підійшов Сашко.
- Подумав, що тобі також може знадобитися, - сказав він, простягнувши їй рожеві квіти і трохи порожевівши сам.
- Спасибі, - розгублено відповіла дівчинка. – Це саме те, що мені потрібно.
- Чим займаєшся? – поцікавився хлопець.
- Сіть доплітаю. Скоро буде готово.
- О, чудово! Завтра вранці протестуємо. Як тобі в плавнях?
- Тут прекрасно! – з захватом сказала дівчина.
- Не сумуєш за родиною? – не очікувано поцікавився той.
- Сумую, - збрехала Тоня і поквапилась перевести тему. – Розкажи, як ти сюди потрапив.
За два дні вона навіть не згадувала про мачуху з її донькою. І була певна, що за нею також не сильно сумують.
- Та, як і більшість. Козакувати подався, шукати кращого життя. У мене в селі мати з малою сестрою, хотів їм трохи грошей заробити.
- Щастить тобі, я свою маму, навіть, не пам'ятаю, - засмучено сказала вона.
Хлопець не встиг нічого відповісти. Та і що б він міг сказати? Звичне «Мені шкода» або «Мабуть, ти за нею дуже сумуєш».
- Йдіть їсти! - погукав хтось.
- Ходімо, сьогодні Омелян готує. В нього юшка найсмачніша.
Всі козаки покидали свої справи і поспішили до вогню. Схоже, їм дуже подобалися страви Омеляна. Коли всі зібралися, кухар налив всім своєї юшки.
- Мені пів тарілки, - поспіхом сказала дівчинка.
Вона вже знала, що порції тут багатирські і для неї завеликі.
- Добре, - почула вона у відповідь сиплий голос, який здався їй знайомим. Козаки неймовірно швидко все з'їли. Ніхто не проронив ні слова.
- Смакота, - сказали всі.
- Неймовірно смачно, - і собі сказала Тоня. Такої смачної юшки вона ще не їла.
Добре попоївши, козаки затіяли співати.
Стоїть явір над водою, в воду похилився,Молоденький козаченько сильно зажурився.Не хилися, явороньку, ще ж ти зелененький;Не журися, козаченьку, ще ж ти молоденький
Вже почало темніти, а це означає, що Власко має прокинутися. Дівчинка тихо відійшла від гурту і пошепки покликала сову.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Ух-ух, - почула вона з дупла.
- Добре, що ти тут, - сказала дівчина новому другу. – Вибач, не змогла тобі щось принести.
Заздалегідь Тоня зробила мазь з листя бадану для крила сови. Вона намазала нею маленьке крильце і перев'язала його шматком своєї старої футболки. Щоб заспокоїти мале звірятко дівчинка лагідно провела пальцями по його голівці. До них доносився веселий спів, що став жвавішим.
Молодого козаченька у кайданах водять. Як забили у кайдани, ведуть перед пани; Як привели перед пани, кайдани опали. Ударились вражі пани об поли руками: «Десь у тебе, козаченьку, отець-мати жива, А що тобі, молодому, фортуна служила...»
Довго слухала той спів дівчинка, а совушка сиділа на траві біля неї. Так Тоня заснула, але вона не помітила, що весь сьогоднішній день за нею пильно спостерігали.
