Наступні 3 дні хлопці приходили до мене по черзі і все намагались погодувати мене від чого я постійно відмовлялась
В кімнату зайшов головний. Як я це зрозуміла? Вони слухались його і саме він все вирішував- Привіт - відповідати я не збиралась - Твоя мовчанка вже 2 день йде, не набридло мовчати? - на ліжко біля мене впав пакет, я недовірливо подивилась на хлопця - Це тобі - я обережно встала й подивилась що в пакеті. Там був змінний одяг та речі для ванної (гель для душу, шампунь та інше) - Ти вже 4 день в одному й тому ж. Подумав це буде гарний подарунок - я подивилась на свої руки - Я відстібну наручники, але втекти в тебе не вийде - я лише простягнула руки хлопцю, він дістав ключі з кишені та відстібнув мені руки, слідом і ноги також - Йди у ванну, а після ти поїси - я взяла пакет та пішла у ванну
Я не розмовляла зі своїми викрадачами останні 2 дні від слова зовсім. Я мовчала постійно і навіть не хотіла і слова проронити
Прийнявши освіжаючий душ я вийшла в кімнату. Хлопець лежав на ліжку- Йди сюди - я могла просто стояти на місці, але розуміння того, що переді мною хлопець який як мінімум в 3 рази сильніший за мене не давало мені впевненості. Біля ліжка на тумбі була тарілка - Сідай їсти - я невпевнено кивала в знак відмови - Ми не збираємося тебе труїти - хлопець піднявся та взяв мене за руку. Він підтягнув мене до себе й всадив собі на коліна - Тоді будеш їсти так - хлопець взяв ложку - Будеш як маленька дитинка - я стисла губи й навіть не думала куштувати те, що вони мені приносили - Не змушуй мене злитися - рука зеленоокого лежала в мене на талії й він стис руку. Я відкрила рот - От так треба було раніше робити - хлопець погодував мене й поклавши ложку й досі тримав мене в себе на колінах й дивився на мене - От бачиш, ти можеш бути слухняною і ми не отруїли їжу - двері відчинилися
- Брате, оу, я не вчасно?
- Ти щось хотів?
- Так. Тобі вже час їхати, в тебе скоро зустріч
- Я скоро прийду
- Окей - я подивилась на хлопця який тримав мене в себе на руках
- Мені треба поїхати в місто☁️Отже, ми десь за містом☁️
- Якщо не хочеш з нами розмовляти може тобі щось привезти?
☁️Я не розумію його доброти. Ти хочеш влізти в довіру?☁️
- Твій погляд багато про що говорить мишенятко. Я просто хочу, щоб тобі було тут комфортно. Ми викрали тебе не для того, щоб щось погане зробити. Наступні декілька днів ти будеш з хлопцями, мене декілька днів не буде - не знаю чому, але я стисла в руці кінчик футболки хлопця - Вони тобі нічого не зроблять. Мені час - він посадив мене на ліжко й пішов на вихід з кімнати - Не сумуй мишенятко

ВИ ЧИТАЄТЕ
Стокгольмський синдром (ЗАКІНЧЕНИЙ)
Fanfic- Це бісів стокгольмський синдром, але він подобається мені...