Стокгольмський синдром (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Прохання Галлахера

Пройшло 3 дні
Аміра приїхала до мене й ми сиділи в мене в кімнаті

- Мел
- Ау
- Хлопці ефір увімкнули
- Якщо хочеш бери мій ноут
- Дякую - Харві увімкнула мій ноут і зі своєї сторінки зайшла на ефір сторінки команди хлопців

[
×- Давноне бачились народ. Ми переїхали і ці дні розкладали речі і дивились обстановку нового місця перебування - говорив капітан команди. Хлопці як завжди сиділи всі разом і одному кадрі 

- Божечку, вони такі замучені в кадрі
- І справді

×- Дякуюємо за підтримку народ. Ми буде цінуємо це все - я почала читати коментарі

<- Чому Ейдан не дивиться в кадр?🥺>

×- Ейд трішки зайнятий

- Та він прочитав те самий комент що і я
- Ого - Аміра почала писати

×- " Ви виглядаєте замученими". Привіт Амір, є трішки .... "Привітик, подобається новий штаб?"  Ну що можу сказати. В цьому більше кімнат, але поки треба звикнути з цим - я взяла телефон й увімкнувши ефір хлопців теж вирішила написати - "І що буде з минулим штабом?" О, Мел, вам по приколу з двох сторінок нас дивитись? Так, відповідаю. Наш штаб і далі буде там стояти, ми будем там якщо в нас будуть змагання в Торонто. Слухайте, а ви обидві зараз поруч?..." Так". Зараз - Аміра кинула запит і Діл додав її до ефіру
- Привіт хлопці
×- Привіт Амір
- Привіт - мовила я сидячі на ліжку
×- Колючка - після цієї фрази Ейд підняв погляд на екран й посміхнувся кінчиками губ
×- Так. Дивись - він простягнув телефон Ділу
×- Так, все вірно
×- Тоді я відправляю
×- Угу
×- Мел
- Так
×- Тобі ще не приходила посилка?
- Яка?
×- Потім побачиш тоді - мовив брюнет
- Її можна буде показати і ефірі?
×- Якщо хочеш - до нас підійшов Тед
- Міс, вам передали
- Дякую. Ейд, ти Ванга - я забрала коробку й сидячи на ліжку відкрила їх. Там були картини
×- Пам'ятається мені ти задивлялась на ті картини в моїй спальні, якщо не сподобаються можеш викинути. Самому шкода було
- Так ти вирішив щоб я тобі допомогла
×- Ну взагалі ні. Просто вирішив такий підгон зробити, а там роби з ними що хочеш
- Дякую
- Покажи, що там - в коробці було 3 холсти. Я дістала перші 2 - О, ці висіли в тебе в кімнаті
×- Так Амір - я дістала останню. Там була зображена я, а навколо сині троянди
- Ваууу....
- Сині троянди і сірі очі це просто вау поєднання
×- Подобається?
- Дуже... - я дивилась на картину й не могла відірватися
- Покажи глядачам - я повернула холст
- Це дуже круто. Дякую. Треба буде Сема попросити, щоб повісив потім
×- Дуже радий що тобі сподобалось - задоволено мовив Галлахер
×- А мені коли портрет намалюєш? Я з тобою довше спілкуюсь ніж Мел - мовив Пейтон
×- Звали
×- Ти мене кидаєш? - шатен схопився за серце - Все. Розлучення і дівоче прізвище
×- Вперед. Хоч завтра розлучаємось - ми з Амірою почали сміятись
- Весело у вас
×- Та це капець, а не веселощі дівчат
- Кріпись блондинчику - хлопець лише показ кулак, я поставила картини на стіл - Після ефіру попрошу Сема, він повісить
- На всі випадки життя Сем допоможе зі всім
- Ну так. І електрику починить, і гвіздок заб'є і все інше
- І я про це - я увалиласьна ліжко
×- А у вас що там цікавого?
- Та нічого нового нема
- Ми просто зараз на попі рівно сидимо от і все
×- Як зараз ходите гуляти?
- Та поки неадекватих фанатів нема, тому спокійно
×- Це добре
- Мені здається чи в Ентоні на шиї щось?
×- То я не розрахував з однією фігнею
- Та схоже нехило так не розрахував
×- Є трохи
- Коли у вас наступні змагання?
×- Це поки секрет. Побачите в нас на сторінці потім
- От ти і срака блондинчику
×- Ато
]

Ми просиділи на ефірі близько години після чого в хлопців було тренування
Я занурилась повністю в свою роботу і була дуже рада що не буду бачити хлопців. Звісно я дивилась їх сторінки оскільки вони викладали нові фото, відео і все таке
Пройшов місяць з моменту переїзду хлопців. Я вже спокійно реагувала на сторінки хлопців, була дуже рада що бачу їх тільки так, але Аміра дуже хвилювалась за них

Ми сиділи в кафе в якому останній раз бачились з хлопцями

- Ну от як так. Що за конч
- Чого тебе бере Амір?
- Їх спонсор неадекват акийсь
- Ну що ж поробиш
- Невже він і справді може вирішувати де їм бути?
- Це все прописується в договорі. Якщо вони дають дозвіл на вирішення таких питань то так
- Кабздець якийсь
- Ти сильно переймаєшся. Вони ж не переїхали в іншу країну, просто інший штат - мовила я ласкючи морозивом
- Це добре що просто в інший штат
- Ну от. До того ж ти спілкуєшся з Ділом
- Так, але він далеко. І взагалі. Їх там зараз так ганяють
- Якщо починають ганяти то в них скоро будуть змагання
- Ти так думаєш?
- Амір. В мене Джейвон боксер і Джейден бейсболіст, я знаю про що говорю. Якщо починають ганяти, отже будуть змагання
- Тупанула тут трішки. А як же рана Ейдана?
- Не маю уявлення - спокійно відповіла я
- Але ж він не зможе грати на всю
- Я тут до чого? Це вже проблеми спонсора
- Ну реально. Ти навіть не хвилюєшся за нього?
- Навіщо мені хвилюватись? Він мені ніхто. І якби не ти, то я б з ними навіть не спілкувалась
- Ви так обнімались тоді
- Не починай
- Ну а що
- Він просто мене заспокоював - на мій телефон прийшло повідомлення  - Почекай

◇◇◇
Aidan.Gallagher

×- Привіт мишення

- От і він

- Привіт, щось хотів?
×- Є прохання 😅
- Яке?
×- Я коли збирався забув дещо цінне для мене. Думав що просто поклав не туди, але в мене того нема
- І що ти хочеш?
×- Можеш з'їздити в штаб і передати мені по почті, будь ласка 🫠🙏
- Як я зможу попасти в штаб?
×- Я скажу де ключ лежить. Він в нас запасний типу
- Що треба буде забрати?
×- Так ти погоджуєшся?
- Поки не передумала, кажи
×- То буде вже швидше коли ти будеш на місці сказати
- Діл знає за це?
×- Так, він біля мене зараз сидить. І він попросив, щоб ти потім той ключ в себе залишила
- Окей
- Напишу коли приїду в штаб
×- Дякую 🥰
◇

- Поїхали
- Куди?
- Ейдан щось забув в штабу
- Так ви спілкуєтесь?
- Вперше написав за довгий час
- А як ми попадемо всередину?
- Він скаже де ключ є
- Тоді поїхали
- Відчуваю буде весело
- А може і ні