Ми приїхали в штаб
◇
Aidan.Gallagher- Ми приїхали
×- Я зараз подзвоню
- Оке[[[
- Розповідай давай
×- Підійди до гаража
- І?
×- Там буде проміжок між стінами, там ключ лежить
- Як добре що пальці тонкі - я дістала ключ й відчинила двері - Куди далі?
×- Йди до мене в кімнату - я зайшла в кімнату Ейдана - Під ліжком повинна лежати коробка. Ось всю коробку й відправ
- І що там?
×- А цього вже тобі знати не треба
- От який
×- Так відправиш?
- Я приїхала сюди. Я вже нікуди не дінусь
×- Дякую мишення
- Ага
]]]×- Головне прохання
×- Не лізь в коробку
- Ага
◇Я забрала коробку й спустилась на перший поверх у вітальню
- Я все
- Тут так пусто...
- Амір
- Добре, поїхали, бо я зараз почну плакатиЯ зачинила двері й вже сіла в машину. Повісивши ключ собі на ключник я подивилась на подругу
- Щось не так?
- Не знаю. Якось так себе почуваю...
- Чому б тобі не поїхати до Діла, якщо так хвилюєшся
- Я там ніколи не була та й не факт що він зможе вийти
- Не спробуєш, не дізнаєшся
- Ну тут ти права
- Так буде легше передати цю коробку Ейду
- Ну то так
- Ану◇
Aidan.Gallagher- Ейд, в коробці ж нема нічого протизаконного?
×- До чого питаєш?
- Аміра хоче до вас завітати
- Може нею буде швидше передати?
×- Нічого протизаконного нема 😁
- Тоді я можу віддати коробку їй і ти вже в неї забереш
×- Добре
×- Так буде навіть краще
- Окей
◇- Амір. Ти віддаси потім йому цю коробку
- ОкейЯ відвезла Аміру додому й під'їхавши до себе вже збиралась заїжджати, але коробка яка була в мене на задньому сидінні не давала мені спокою. Я зупинилась й взяла коробку в руки
- Що тут може бути такого що він попросив не дивитись? - я потрусила коробку - Та наче нічого такого - я вирішила відкрити коробку. В ній були фото - Фото? - я почала переглядати їх. Там була я - Він стежив за мною - я дістала блокнот й вирішила почитати - Та тут стільки про мене написано... Ти змахуєш на сталкера Галлахер. Тепер я зрозуміла що ти казав за те, що для викрадення потрібна підготовка. Ти добряче попрацював - я поклала все на місце й закрила коробку - Мене ця знахідка повинна була злякати, але щось ніякого переляку я не відчуваю. Дивно
ВИ ЧИТАЄТЕ
Стокгольмський синдром (ЗАКІНЧЕНИЙ)
Fanfiction- Це бісів стокгольмський синдром, але він подобається мені...