Та ти гониш...

135 15 3
                                    

Ми грали близько 4 годин. Я програла з дуже великим відривом в очках. Я лягла на землю й розкинула руки та ноги в сторони 

- Ну що мишенятко, граємо ще? - глузливо мовив брюнет присівши біля мене я почала швидко кивати в знак відмови - Бобік здох - почав сміятись брюнет 

☁️Ти хто такий взагалі? Ми години 4 граємо, а ти як свіжий огірок ☁️

- Не дивуйся. Все моє життя- це спорт, тому для мене це просте тренування, до того ж облегшене - мої очі були по 5 копійок

☁️Очманіти можна. Ти Геракл якийсь☁️ 

Ворота відчинилися й у двір заїхали хлопці 

- Привітики. Не сумували без нас?
- Не встигли 
- Ти що вбив її? - підходячи до нас мовив блондин, я підняла руку й почала нею трусити в судоргах, після чого моя рука впала на мене і я повернувши голову вбік висунула язик 
- Все... Відмучалась 
- От треба було так бідну затрахати що вона померла 
- От тобі аби присунути - відповів брюнет шатену та кинув в нього м'яч 
- Ну а чого б і ні 
- Ти ж знаєш його. В нього ще пубертат не закінчиться ніяк. Зіронько, вставай, бо ще захворієш - блондин подав мені руку. Він допоміг мені встати 
- О, жива - я взяла другий м'яч і кинула в шатена - Які ви злі 
- Погнали і досить. Час повертатись в будинок   
- От бачиш який він, постійно обламує 
- Бо тебе тримати в шкіряній рукавиці треба - ми всі четверо пішли  в будинок. Поки я їла, хлопці кудись пішли

Після моєї трапези я прибрала посуд та пішла у вітальню. Через годину до мене підійшли хлопці 

- Що тут мишеня - я грала у відеогру на телевізорі 
- Мала, та ти гониш... - крикнув шатен - Я цей рівень довбу вже тижні 3 і ніяк виграти не можу, а ти вже майже пройшла 
- А ти казав що від неї користі нема
- Якщо вона зараз пройде цей рівень я буду плакати - хвилин 5 і я пройшла рівень - Та ти знущаєшся - шатен сів біля мене й обійнявши мене почав "плакати" мені в плече, мене смішила реакція хлопця 
- Та ти схоже лох 
- Та йди ти 
- Як дитина мала 
- Зате я зараз обіймаю Мел. Моя взяла - блондин приніс мені склянку 
- Попий - по моєму погляду було зрозуміло що я не хочу - Давай, давай 
- Давай мишеня - мовив брюнет сівши біля мене. Розуміючи що вони від мене не відчепляться я випила склянку води. Через 10 хвилин я почала відчувати втому в тілі, мої повіки ставали важчими 

☁️То було снодійне...☁️

Я почала засинати, я поклала голову на ноги брюнета, він просто гладив мене по голові поки я не заснула 

Пов брюнет 

Мел вже хвилин 20 спала, але я й досі гладив її ніби боявся, що як тільки я зупинюсь вона прокинеться 

- Гроші не мічені, не фальшиві 
- Я це вже побачив 
- Як думаєш, вона нас здасть?
- Вирішив задню дати Пейт? - мовив я не відводячи погляд від дівчини 
- Якщо з вами, то до кінця 
- Як ми її повернемо? 
- Так, як і забрали. Вона прокинеться в себе в кімнаті 
- Ти псих брате 
- І ви з цим психом з дитинства дружите 
- Час її везти. Нам буде потрібен час, щоб встигнути її непомічено повернути 
- Скільки вона буде спати?
- Має до ранку проспати 
- Тоді погнали. Раніше повернемо її, раніше закінчаться проблеми
- Точніше почнуться 
- Ну тут вже як пощастить 

Я взяв дівчину на руки й поніс до машини. За години 2 ми вже стояли неподалік від будинку Мел 

- Вирубай камери 
- Час пішов 

Ми чудово знали о котрій охорона змінюється на чергування, тому в нас було близько 10 хвилин, щоб зайти в будинок 
Звідки знаємо ? Я особисто кожну ніч упродовж тижня залазив на паркан і спостерігав за цим всім. Можливо ви будете вважати мене сталкером, але я й не буду говорити про зворотнє 
Ми зайшли через головний хід й пройшли в будинок. Поки хлопці були на дворі я заніс дівчину в її кімнату й поклав на ліжко. Як тільки русява перестала відчувати тепло від мого тіла вона почала прокидатися 

- Тихенько... Спи поки - русява подивилась на мене, я поклав руку на її живіт сівши біля неї на ліжко - Тобі нічого більше не загрожує - я нахилився до дівчини й поцілував її в щоку, вона повернулась до мене спиною й заснула. Я вийшов з будинку 
- Чого так довго? - я тріснув по потилиці блондина - За що?
- Вона прокинулась, дивно, чому?
- Щось пішло не по плану. Схоже її не сильно бере ця шняга 
- Валимо поки не прийшла охорона - як тільки ми залізли на паркан двері відчинилися і у двір заїхала машина 
- Вчасно 
- Як завжди 
- Летс гоу мої крихітки - мовив шатен 
- Як же ж інколи хочеться тебе тріснути 
- І я тебе люблю, пупсику - ми сплигнули з паркану й пішли до машини 
- Гроші є, дівчину ми повернули, можна далі свою кар'єру будувати 
- Поїхали вже, я спати хочу 

Пов брюнет зак 

Стокгольмський синдром (ЗАКІНЧЕНИЙ)Where stories live. Discover now