Стокгольмський синдром (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Прогулянка з Галлахером *3*

- Схоже дощ починається - мовила я дивлячись на небо, Ейд підняв голову й побачив хмару з якої почали крапати маленькі крапельки води
- Схоже на те. Треба йти в будинок поки не почалась злива й ми не промокли. Бо ще захворіємо

Хлопець встав з мене й подав мені руку, коли я піднялась він підняв мене на руки й поніс в будинок

- Я могла й сама йти
- Не скигли вже - хлопець заніс мене в будинок й посадив на диван - Я зараз прийду, занесу речі бо ще прийдеться завтра прибирати по всьому ґанку - я почала посміхатися, хлопець пішов з будинку

Я розглядала знайому для себе вітальню та й будинок цілком. Мені нахлинули спогади з цього будинку. Я лягла на диван й заплющивши очі чекала коли прийде Ейд
Не знаю скільки пройшло часу, але я відчула на своїй талії теплу руку. Вона вже була теплою, нарешті тепла, а не крижана як коли та ж рука була в мене на нозі. Розплющивши очі перед собою я побачила обличчя Галлахера

- Я думав ти спиш
- Ні, зовсім ні. Не думаю що зможу заснути в цьому будинку
- Завдяки мені? -хтиво посміхнувшись спитав брюнет
- Завдяки тобі і спогадам що я тут була
- Ех блін, я думав ти за інше
- Вгамуй свій запал Галлахер - хлопець був мокрий - На вулиці дощ вже пішов?
- Так. Наче з відра - я встала та підійшла до дверей й відчинила їх. На вулиці й справді лило немов з відра. Я нічого не сказавши зняла з себе плед та туфлі - Що ти зібралась робити?
- Ось це

Я вибігла на вулицю під дощ, й почала стрибати по мокрій траві. Боковим зором я побачила погляд Галлахера, він дивився на мене як на маленьку дитину яка вперше побачила дощ. Я пробігала близько 5 хвилин поки не намокла повністю

- Повертайся в будинок
- Нііі - я тупнула ніжкою як мала дитина
- Давай, давай - я лише повернулась до хлопця спиною й потрусила дупою, він почав сміятись - Якщо я до тебе підійду, то ти отримаєш по тому, чим трусила
- Бє, бє, бє - брюнет почав йти до мене - Мій годинник говорить що час валити - я почала бігати по двору тікаючи від хлопця. Сукня і так вже була мокра і липла до тіла, бігти було дуже складно. Мені не вдалось втекти. Ну так, який довбень буде впевнений що втече від баскетболіста?
- Ну що? - хлопець повернув мене до себе обличчям - Набігалась?
- Ні - мені прилетіла долоня по 5 точці, від удару я влипла в груди хлопця
- Набігалась - Ейдан підняв мене на руки й поніс в будинок - Промокла наскрізь
- Хі-хі
- Будеш тепер гола бігати
- Чого це?
- В мене тут жіночого одягу нема
- В мене в... Я забула що ми не на моїй машині приїхали - я тріснула долонею по чолу
- Ну от - я стала на підлогу, Ейд приніс рушник й накинув на мене - Зараз трохи підсохнеш і переодягнешся в мій одяг. Хоча краще зараз переодягнутись, пішли

Ми піднялись на 2 поверх, зайшовши в кімнату яка була наступною після тієї в якій тримали мене хлопець підійшов до шафи й дістав мені шорти та худі

- Переодягайся поки, а я піду чайник поставлю

З цими словами хлопець вийшов. Я почала оглядати кімнату. Вона була більша ніж попередня, на стінах були плакати і плакати команд баскетболістів. Я почала переглядати кожен. Хлопцям не більше 21 тому вони не грають проти старших, але це не означає що вони б не обіграли достатньо сильну команду. На стіні також висів плакат з командою "Торнадо", я ні разу не дивилась які номери в хлопців, але зараз чітко бачила Ділан-5, Ейдан-17, Пейтон-9, Дейв-29, Ентоні-24

- Ніколи не звертала на це уваги, навіть коли робила форму для хлопців з моїм лого - я застрягла на плакатах поки не відчула руки на тілі, від неочікуваності я підскочила
- Чому ще не переодягнулась?
- Я.я.я трохи задивилась на плакати
- Точніше на одному - ми якраз стояли напроти плакату його команди
- Не важливо. Вийди, я зараз переодягусь і вийду
- Я можу і тут побути
- Виходь давай - хлопець притис мене до себе й закинув мою голову собі на плече повернувши до себе й почав цілувати мене, в мене вийшло відірватись від хлопця - Йди з кімнати - я виштовхала хлопця з кімнати й почала переодягатись. Переодягнувшись я вийшла до хлопця
- Зачинено речі в сушильну машину. Так буде краще
- Угу
- Йди поки на кухню. Так вже готовий твій чай
- Добре

☁️Я тепер взагалі не можу зрозуміти який він. Який він справжній. Добра душа чи довбаний сталкер☁️

Я сиділа на кухні в роздумах поки в моїй сумці не заграв телефон. Я побачила контакт "Аміра😘"