Стокгольмський синдром (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Тобі підійдуть нарциси

- Нічого що він наймолодший з нас?
- Справді? Ну те що він ваш капітан дає йому більше волі
- Окей, розважайтесь. Піду ту тарахтолку заткну. Він мені мізки швидше виїбє ніж Ейд вас
- Ну дякую блондинчику, я взагалі не збиралась тут бути
- Амір, в наступний раз, будь ласка, попередь мене
- Добре, вибач
- Я так бачу твій кумир став твоїм другом Амір - дівчина почала червоніти
- Так. Які побажання? - мовив брюнет підійшовши до столу
- В мене навіть ідеї нема
- Нащо було тоді проситись так швидко якщо ідеї для малювання нема? - мене дивувала легкомислення подруги
- Я до вас потім підійду, якщо ви не проти. Зараз піду присплю того шукача пригод на сраку - Діл був в худі, він закотив рукава й вийшов з кімнати
- Схоже комусь кабзда - почав сміятись Ейдан
- Чому?
- Якщо Діл закатав рукава то буде кабзда - ми почули крик в коридорі. Цікавість взяла своє і ми з Амірою вийшли. Ділан бігав за Дейвом по всьому корпусу

- Ти ж знаєш що чим більше ти тікаєш тим більше ти отримаєш від мене
- Та до чого тут я? Це все Ейдан. Він нічого не пояснив
- А тебе це хвилювати не має
- Вибачай Дейві, але Діл мені рідніше - мовив Пейтон й кинув подушку в Дейва, той впав
- Дякую. Тобі кабзда - Ейдан взяв нас з Амірою за талії й завів в кімнату й заченив двері

- Вам краще того не бачити
- І таке часто буває?
- Дуже і дуже рідко. Ну так що малювати?
- А які в тебе фарби
- Дивлячись які треба. Я так зрозумів ти за палітру Амір
- Так - брюнет підійшов до столу й відчинив двері в столі. Там були зроблені полички для фарб, він все дістав
- Ого... Та тут цілий статок витрачений на ці фарби
- Зовсім ні. Тут більшість я в конкурсах виграв
- Вражає. Я думала ти тільки вмієш кидати м'яч в кільце і фотки з голим торсом виставляти
- Буду вважати це компліментом
- Дарма
- Ти все можеш намалювати?
- Якщо покажеш референс або приблизно зможеш описати що хочеш, то думаю зможу
- Квіти буде прикольно
- Які бажаєте?
- Я різні квіти люблю
- Я думаю Амірі підійде жасмин
- Якщо ще якісь цікаві кольори будуть то так
- Тобі підійдуть наруциси
- Не підходжу я під опис нарциса. Мені більше подобається лілія - мовила я, брюнета забавляла моя реакція
- Хто перший?
- Давай я - із захватом мовила Аміра
- Прошу - брюнет поставив стул недалеко від себе
- А ти так і будеш ходити з голим торсом?
- Я коли малюю в мене завжди одяг потім весь в фарбах, тому я в основному малюю голим до поясу
- Ці фарби складно відіпрати - мовила я взявши одну баночку
- Так. Вони взагалі від одягу не відстируються, а купувати спеціальний халат мені лінь
- Відмазку знайшов - я присіла біля купи фарб і почала роздивлятися кольори
- Готова Амір
- Так
- Дивись бо фарби можуть бути прохолодними
- Все окей - в кімнату зайшов Діл
- Не хвилюйся. Вона морж
- Гарні у вас прізвиська одна для одної
- Ми дружимо з самого народження, вже звикли - я повернула голову до подруги. Вона сиділа на стільці й Ейдан малював квіти в неї на боці
- Що ти робиш? - почула я за спиною, я сиділа на ногах, але від голосу я впала й сіла вже на дупу, я повернулась і побачила Ділана
- Та з тобою посивіти можна - я поклала руку на груди
- Вибачаюсь. Так що робиш?
- Дивлюсь фарби для мене
- Сама хочеш обрати
- Угу. На мені ж будуть малювати
- Як успіхи?
- Та поки ніяк. Хоча... - я взяла декілька фарб й пристально подивилась на них після чого заплющила очі
- Нащо очі заплющила?
- Вона уявляє як це буде - відповіла Харві - Вона часто так робить
- Ось ці будуть круто виглядати. Треба було інший топ одягати, менший в ширині
- Ну все, її понесло і вже не зупинити
- Справді?
- Якщо в Мел з'яляється натхнення то її зупинити достатньо складно. Їй раз сподобалась картина яку вона побачила в інтернеті, так в той же день полетіла в іншу країну заради однієї картини
- Пропустимо те, що мені потім по голові надавали за те, що я без дозволу полетіла, але воно того коштувало
- Не думав що ти бунтарка - з насмішкою мовив брюнет
- Ти мене не знаєш тому і не можеш такого знати

Через пів години в Аміри на талії вже були квіти які йшли від поясу спідниці й до декольте

- Бліннн... - мовила шатенка стоячи біля дзеркала й дивлячись на результат
- Не чіпай поки, нехай висохне фарба
- Угу
- Тепер ви міс Стрейт
- Мені на спині, будь ласка
- Як хочеш, тільки тоді тобі краще лягти
- Окей
- Зараз принесу карімат
- Та я не брезглива і так ляжу - я заплела волосся в пучок
- Та зараз. Почекай, нетепляча яка - брюнет взяв ковдру з ліжка й склав його пару раз, щоб я лягла
- Не боїшся змастити ?
- Лягай, або ж можеш лягти на ліжко
- Я краще тут ляжу - я лягла на ковдру
- Що ти там жалілась на топ, він в тебе і так вузенький
- Я б не сказала - я відчула на спині прохолодний пензель з фарбою
- Довіряєш референс мені?
- Роби як хочеш, головне, щоб були лілії
- Без питань, тільки мені буде зручніше так - брюнет сів мені на стегна

☁️Брехло ходяче☁️

Через годину я вже теж була з малюнком на спині

- Вауууу, Ейдан ти б був гарним художником
- Я не в захваті від малювання, роблю це тільки якщо є велике натхнення або фігово себе почуваю
- В мене ноги затерпли...
- Краса потребує жертв
- Я не була до цього готова. Я забула фотік в машині
- Я зараз принесу
- А я поки піду подивлюсь як там мої імбіцили

☁️Таке відчуття що навмисно звалили☁️

- А тобі личить малюнок на спині. Фарба вже майже висохнула - мовив хлопець збираючи фарби на місця
- Чому ти погодився на це?
- На що?
- На прохання Аміри. Яка тобі вигода?
- Вона запропонувала повторити мою ідею, мене зацікавило що може вийти з цього. Я в основному малював тільки на собі, на іншій людині ні. Та й на хлопцеві легше малювати, рельєф тіла більш рівний на відміну від жіночого тіла. Це був для мене експеримент
- Експериментатор фігов - тихо мовила я
- Є трохи. Люблю я пригоди шукати. До того ж мені подобається твій страх, коли я біля тебе, так боїшся що завдам тобі болю? - брюнет встав і підійшов до мене майже впритул, я почала нервувати
- Відійди - я була майже притиснута до стіни
- Я не той мудак який буде шкодити дівчині
- Але той мудак якому прийшло в голову викрасти мене - не подумавши мовила я про що почала жалкувати
- Для викрадення треба багато зусиль. Знати розклад людини, знати її вподобання, коло спілкування, знати як попасти в будинок, яка охорона в неї якщо є звісно. Для того щоб зґвалтувати або просто побити дівчину багато розуму не треба. Я більше люблю складні задачі - його слова немов давили на мене, я відчувала себе маленьким тарганом якого зараз розчавлять