Перенесемось на 2 тижні. За цей час я ні разу не приїжджала до хлопців оскільки дала їм відпочити. Я приїхала до Ділана щоб обговорити деякі деталі з приводу команди, контракту та інших дрібниць
Подзвонивши в дзвінок мені відчинив Ентоні
- Привіт
- Привіт - хлопець пустив мене в штаб
- Де Ділан? Мені треба дещо з ним обговорити
- Він поїхав до своєї дівчини. Я тут сам
- Оу, треба було з ним домовитись про зустріч
- Може чай будеш? Ти виглядаєш втомленою
- Я не відмовлюсь від кави
- Я думав ти завжди плануєш зустрічі - мовив Ентоні пройшовши до кухні
- Я просто була в іншому місті по справах і вирішила по дорозі до вас заїхати
- Так ти не планувала до нас їхати?
- Мені це не обов'язково. Я просто ваш спонсор, мені не обов'язково постійно з вами бачитись - хлопець простягнув мені чашку кави - ДякуюЧерез 15 хвиин тиші Ентоні підійшов до мене за спини й поклав руки мені на плечі
- В тебе ж нема хлопця чи нареченого?
- До чого питання?☁️ Щось мені це не подобається☁️
- Раз ми самі то, я думаю, ти не проти - руки хлопця почали спускатися з моїх плечей на мої груди. Я відірвала руки хлопця та відкинула їх від себе
- Я вже поїду - я встала з місця та пішла до виходу. Ентоні наздогнав мене та притис до стінки
- Чого ти як маленька? Не хвилюйся, тобі сподобається
- Відпусти мене - він наче не чув мене. Хлопець почав цілувати мою шию тримаючи мої руки, щоб я не змогла вирватись
- Можеш кричати скільки завгодно. Ми тут одні і хлопці не приїдуть так швидко
- Відвали від мене - Ентоні продовжив мене цілувати, він однією рукою взявся за кнець моєї сорочки та різко смикнув руку від чого ґудзики відірвались
- А в тебе гарненька фігурка - як тільки хлопець опустив руку до моєї спідниці двері гаражу вбудинку відчинились
- Ентоні ми приїхали - по голосу я зрозуміла що Пейтон, він закрив мені рота рукою
- Тільки спробуй крикнути
- Ентоні? - я побачила що з вітальні до сходів почали йти двоє хлопців. Я закричала в руку Ентоні - Що за крик? Ентоні, відпусти її - хлопці підійшли до нас й відштовхнули його від мене. Я схопилась за сорочку руками, щоб приховати своє оголене тіло
- Та чого я? Вона сама була не проти
- Хто тобі сказав що я була не проти придурку? - мій зляканий погляд говорив сам за себе. Другим хлопцем виявився Ейдан, він обійняв мене повернувши спиною до хлопців
- Ти знаєш наші правила Ентоні. З тобою буде потім розмова з Ділом, а зараз тобі краще піти до себе й зачинитись в кімнаті і не дай Бог ми тебе побачимо до приїзду Діла - брюнет підняв мене на руки й поніс як я зрозуміла до себе в кімнату, він посадив мене на ліжко
ВИ ЧИТАЄТЕ
Стокгольмський синдром (ЗАКІНЧЕНИЙ)
Fanfic- Це бісів стокгольмський синдром, але він подобається мені...