Стокгольмський синдром (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Галерея

День відкриття галереї 

Я вже чекала Роберта разом з великою купою фанатів та папараці 

- Добрий день мої любі - вийшовши з приміщення мовив Роберт - Дуже радий бачити вас на відкриті моєї галереї. Сьогодні тут присутня дуже важлива людина, яка підтримала мене тоді і буде підтримувати сьогодні. Міс Стрейт, прошу - я підійшла до чоловіка 
- Я трішки не розумію про що ви Роберте 
- Зараз зрозумієте. Я давно спостерігав за міс Стрейт, одного разу вона виставила фото малюнків свого друга в якого повний дальтонізм як і в мене. На жаль я не зміг побачити кольори, але мене вразила цитата яку міс Стрейт написала. Я з дитинства любив малювати, але через мою хворобу я хотів закинути свою ідею. Дякуючи тобі Мелані, я став тим ким мріяв з дитинства - слова чоловіка розчулили мене і я обійняла його 
- Тут нема моєї заслуги 
- Якраз є. Більшість картин я присвятив тобі 
- Дякую Роберте 
- Чи могла б ти зараз розрізати зі мною стрічку 
- Залюбки 

Ми на публіку взяли ножиці й розрізали стрічку яка весела перед дверима в галерею 

- Прошу вас пройти й побачити картини людини яка в житті бачить тільки чорні та білі кольори, але хоче наповнити своє життя і іншими - всі присутні зайшли в приміщення і роздивлялись картини які висіли на стінах 

Я почала фотографувати деякі картини і одразу вирішила виставити їх в себе на сторінці з підписом "Навіть коли ви бачите все чорно-білим ви можете нести інші кольори у світ. Не обов'язково ховати та відмовлятись від своїх мрії через свій чорно-білий світ 🖤🩶🤍" 

- Мелані. Це просто шик. Я навіть і подумати не міг що буде стільки людей - ледь не стрибав від радощів Роберт 
- Скоро тут буде ще більше людей. І не тільки з Торонто 
- З чого такі висновки ?- я повернула телефон і показала пост який тільки-но виклала 
- Вирішила зробити вам маленький піар 
- Все ж таки мрії здійснюються 
- Звісно здійснюються, головне докладати зусиль. Я хочу дещо ще зробити 
- Що саме ?
- Фото з вами 
- Давайте на ти 
- Звісно

Ми зробили пару фото які я вирішила також викласти вже в сторіс, я відмітила сторінку Роберта та підписала "найкращий автор картин з цікавим видом на світ😉🤭" 

Залишок дня я провела в галереї 

Пов Ейдан 

- Ейд дивись - крикнув Діл підбігаючи до мене з ноутом 
- Що там ?
- Тут Мел 
- Здати нас на публіку вирішила ?- спитав підійшовши Пейтон 
- Ні, інше