Пов Ейдан

107 12 3
                                    

Пов Ейдан

Мене страшено бісило що хтось доторкнувся до мого мишеня. Я хотів, щоб в Ентоні були великі проблеми і я збирався їх йому надати

Відійшовши від машини Мел я пішов до Діла на кухню й обперся об стіну. Він одразу побачив мій погляд і зрозумів що буде щось цікаве

- Люба, піди поки в кімнату. Нам треба буде поговорити з Ентоні стосовно ситуації яка відбулась
- Добре. Піду ляжу спати, ато щось в сон хилить
- Біжи люба - як тільки Аміра вийшла з кухні Діл дістав з кишені пакетик та викинув його
- Снодійне? - поцікавився я дивлячись в слід Харві, щоб впевнитись що вона не чує
- Так. Їй краще цього не бачити і не чути. Я так зрозумів ти зараз злий
- Ти правий - до нас підійшов Пейтон
- Що потім скажемо Дейву?
- Дейв не тупий і зрозуміє все
- Головне щоб Мел нам не вирішила змагання в найближчий час поставити
- Це вже твоя біда Діл
- Пішли

Ми піднялись до Ентоні. Перевіривши що Аміра міцно спить ми підійшли до дверей кімнаті Ентоні, Мурмаєр відчинив двері й ми зайшли до нього. Хлопець сидів на ліжку й грав в телефоні. Я взяв стілець й сів біля ліжка, Діл же ж обперся об стіну, Пейтон всівся теж на ліжко

- Будете відчитувати за те що я до неї поліз? Вперед
- Це єдине що ти хочеш нам сказати?
- Я не приймаю провини за те що вчинив. Вона така ж як і всі. Проста сучка яка тільки й чекає коли їй присунуть - я стис кулак - Хочете сказати не правильно кажу?
- Не правильно - відповів Мурмаєр дивлячись на мене. Мої вилиці гнівно грали
- Хто б казав Пейт
- Я не ґвалтую дівчат
- Я теж не збирався
- Секс без згоди одного з партнерів -це і є зґвалтування
- Вона б погодилась
- Не було видно що вона б погодилась
- Таке відчуття що ви б нічого подібного не захотіли зробити якби були на одинці. Вона гарненька та й форми в неї гарні. Гріх було б просто відпустити - мовив Ентоні й вставши з ліжка підійшов до мене, я й досі сидів на стільці з руками в кишенях - Чи ти думаєш що тільки ти можеш торкатися й цілувати її? Думаєш я не бачу як ти на неї дивишся? - я підняв погляд на хлопця
- І як же ж по твойму я на неї дивлюсь?
- Як на здобич. Вона вільна, і я теж спокійно можу до неї доторкнутися і навіть більше
- Ти мене зараз хочеш вивести на емоцію?
- Просто хочу сказати що ти, не єдин хто може торкнутися її
- Помиляєшся - я витягнув руки з кишень
- Ти ніхто для неї - я різко встав та вдарив Ентоні в живіт
- Запам'ятай. Вона моя і ніхто не може без мого дозволу до неї доторкнутися. Затямив чи ще раз повторити? - сили в удар я приклав не мало
- Вона не твоя - хрипло відповів він
- Вона моя. На цьому все сказано. Ще раз ти до неї доторкнешся я тобі руки викручу
- Я учасник команди
- Тебе спокійно можна замінити. І якщо що можна повідомити що ти здійснив домагання до нашого спонсора. За це не тільки всі будуть раді що ти покинеш команду, але й ще твої фанати стануть твоїми хейтерами. Я тобі це влаштую - мовив Діл
- Ти леше пішак якого можна з легкістю замінити
- Я думаю ти розумний хлопчик і зрозумів про що ми тобі сказали
- Та пішов ти - я ще раз вдарив Ентоні в живіт, піднявши голову я побачив що в нього була кров біля рота
- Ти знаєш мене Ентоні. Я можу й не зупинитись
- Я не боюсь тебе. Думаєш крутий тут взявся? Та ти ніхто без статків цієї курви та хлопців. Якби не вони ти б тут не був - Хартман та Мурмаєр не дивлячись на мене встали та вийшли з кімнати
- Нічому тебе досвід не вчить - мовив я відійшовши від Ентоні
- Ти за якоїсь сучки будеш сваритись з учасниками команди? Та таких як вона повно
- Що ж ти ніяк язика не прикусиш - я взяв футболку яка лежала на стільці й намотав на кулак - Тобі слід навчитись мовчати. Можу навчити - мовив я підійшовши до нього
- Я сказав правду
- Я теж саме кажу. Ще раз щось скажеш проти Мел чи торкнешся її, вважай ти інвалід
- Кишка тонка - я вдарив хлопця по обличчю
- В тебе. Раджу зараз визнати свою погрішність інакше на наступних змаганнях ти будеш з розмальовані писком
- Ти мені ніс зламав
- Я на це розраховував. Ну так що?
- Добре, добре. Я більше нічого їй не скажу й не підійду
- От і чудово - я скинув футболку з руки й вийшов з кімнати. Під дверима стояли хлопці
- Пішли - капітан пішов в сторону моєї кімнати, Пейт пішов за ним. Мені більше нічого не залишалось як піти за ними

Стокгольмський синдром (ЗАКІНЧЕНИЙ)Where stories live. Discover now