Стокгольмський синдром (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Навіщо мені бути добрим до тебе?

Ми піднялись на 2 поверх й зайшли в кімнату

- Ти могла б мені зараз допомогти?
- Дивлячись чим
- В мене на спині рана, можеш обробити?
- Давай

Ейдан зняв футболку і я побачила під правою лопаткою бинти. Хлопець дав мені все необхідне й ліг на ліжко. Я відклеїла пластирі які тримали бинт. Під ним була рана

- Боже мій. Куди ти вліз що таке отримав?
- На змаганні
- Жесть
- Не вдало влип в стіну і порізався
- Краще б не казав. Аж мурашки по тілу побігли - я почула легкий сміх. Обробивши рану я нанесла мазь та поклала новий бинт й заклеїла його - Як ти взагалі нормально тренуєшся з такою раною? 
- Не дуже так і нормально. Воно неприємно і боляче. Тому Діл напрягає мене менше
- Я думала що капітаном являєшся ти коли побачила вас на майданчику
- Так ти думала про мене тоді
- Я так подумала бо бачила що було в тому будинку. Ними командував ти
- Є таке. Я не хотів ставати капітаном команди, не для мене це. Вони б зігнулись вже
- Хоч когось пожалів від своєї теранії
- Прикуси язик. Ти взагалі тоді була як в шоколаді. Ти була в нормальній кімнаті, а не в підвалі на одному матраці, тебе ніхто не чіпав. Так що я ще добра душа
- Якби було все по іншому, то я б вас здала ще тоді, на майданчику під час вашого змагання. Все - я лягла на подушку і майже вже заснула, але відчула руку на собі яка підтягнула мене до тіла - Що ти робиш? Тобі ліжка мало?
- Чшшш. Мені просто холодно
- Одягнись тоді й не лізь до мене - хлопець сильніше притиснув мене до себе
- Ти мене зігріваєш краще ніж теплий одяг. До того ж ми вже спали разом, яка різниця?
- Відлипни від мене
- Якщо продовжиш намагатись вирватись то я ляжу на тебе і ти точно нікуди не дінешся - я вирішила промовчати й перестала чинити опір - Молодчинка мишенятко - останнє що я почула перед тим як мене вирубило

Я прокинулась від шуму дощу, в мене дуже боліла голова і не могла знову заснути. Я вирішила піти в машину й взяти звідти пігулку. Я спокійно змогла прибрати руки брюнета, коли я йшла по кімнаті я побачила мольберт на якому стояв холст який був накритий

☁️Що на цей раз намалював? - я обережно підняла тканину й посвітила на холст. Там було намальоване тіло дівчини, обличчя було зроблено немов в редакторі розмило, але всі деталі чудово промальовані. На тілі були родинки, шрами. І знову ж по одному лише шпаму біля грудей я зрозуміла що це я - Звідки ти знаєш яке моє тіло? Добре що хоч не в стилі ню... Так все вимальовано...- я накрила картину й тихенько вийшла з кімнати☁️