Загублене Кохання

19. Бажаю успіхів

?: і це все, ми закінчили! В когось це був вже останній екзамен тому я вас вітаю дівчата)
В: дякую міс.

Я їй широко усміхнулась і підійшла ближче щоб говорити приватно.

В: ви така чудова вчителька, я буду скучати за вами.
?: оу, не варто Вікторія. Тебе чекає велике майбутнє. Ти закінчила навчання! Вже знаєш що будеш робити?
В: ну хочу танцювати. Напевно буду чиїмось хореографом. Та конкретно ще не знаю і нічого не шукала.
?: це чудово Вікторіє. Якщо на твій танець подивитись неозброєним оком, то тобі поставлять вищий бал)
В: дякую. Та ви вклали серце в працю зі мною. Тож сміло пишайтеся й собою.
?: гаразд. Бажаю успіхів.
В: навзаєм)

Невже. Я повністю закінчила навчання. Тепер я вільна, але це ніби більше мене турбує ніж робить щасливою. Я завжди можу жити на гроші батьків, але мені хотілось добитись успіху і сенсу в цьому житті. Свіжість повітря врізалась в мене коли я вийшла з універу. Попереду випускний. Це буде звучати дивно але я не хочу туди йти. Слова Яна одразу згадувались коли я думала про випускний. Я зробила з себе хвойду, а тепер зганьбила Конора. Краще лишити минуле в минулому і почати щось нове. З хорошим настроєм і чистим розумом я йшла додому. Сьогодні я йшла пішки. Лілі не мала ні екзаменів ні пар сьогодні. Ян мав ніби то якусь пару, але вона була з самого ранку а мій екзамен закінчився о 14:00. Навіть якби Ян міг забрати мене - а він міг, я б з ним не поїхала. Мене ніби то щось притягувало до нього,, але згадуючи що він Ян, я одразу забувала про все. Тож я йду пішки. Все таки 30 хвилин не так багато. Мій гарний настрій ніхто не сміє зіпсувати. В будинку тихо, ніби нікого немає. На кухні і в вітальні нікого не було. Лілі була в кімнаті.

Л: все! Ти це зробила!
В: так! Я така щаслива. Але це одночасно так страшно.
Л: через місяць пройде)
В: що робиш?
Л: а таке, нічого. Ми з Яном через приблизно годину поїдемо в магазин. По прибирай будь ласка, особливо в кімнаті Яна а то він ніколи цього не зробить. І зроби щось їсти будь ласка.
В: так звичайно. Я теж зголодніла. Екзамен ніби не довгий але я не обідала.
Л: дякую.

Може здатись що Лілі щойно сприйняла мене як домогосподарку, в чому є доля правди, але я впевнена що вона цього не хотіла, а в Яна в кімнаті справді варто по прибирати. Переодягнувшись я спустилася на кухню подивилась в холодильник. Що приготувати? Паритись я не хотіла тому взяла вже порізану і почищену картоплю з нагетсами. Мені лишалось поставити це все в духовку і запекти. Через десь 40 хвилин Лілі з Яном вже поїхали. Тепер час прибирати. Я вирішила почати з кімнати Яна. В кімнаті стояв запах сигарет і одеколону. Але мені було так приємно його відчувати. Я витерла пил, прибрала на поличках. На столі не був такий великий безлад тому я швидко закінчила. Відкривши вікно я вже хотіла виходити, але на підвіконні я помітила блокнот. Там був малюнок, малюнок церкви. Біля цього малюнку також були слова.

Don't tell me bout my sins I've met the God
He said that it's alright
He said that when you pray for me at night
It only makes him mad
Tell me when'll you get it
That you just obey it blindly
Tell me God almighty
If you don't like my presence
Why would you invite me?

Як я зрозуміла це слова пісні, але я її ніколи не чула. Мабуть він почав писати пісню. А що якщо вона про мене? «Якщо ти не любиш мою присутність тоді чому мене запросила?». Ян закоханий в мене? Це ж не взаємно. Тоді чому мені подобається запах його кімнати, мені хочеться його бачити але я його ненавиджу. Мені хочеться торкнутись його коли я не можу. І що тепер?

Тгк: janeksiz