Загублене Кохання

13. Гра ще не закінчилась?

Лілі стояла біля дзеркала і притискала до себе спочатку одне плаття, а потім друге.

Л: Вікі! що мені вдягнути!

вона так стояла вже хвилин десять і досі не могла вибрати.

В: ммм, вдягни шорти з тою короткою блузкою. мені дуже подобається та блузка.
Л: ой, я теж дуже люблю її. ти просто врятувала мене!
В: не перебільшуй.
Л: а ти що вдягнеш на вечірку?
В: не знаю, джинси і світшот?
Л: ти зараз жартуєш? це ж вечірка! завтра назад в універ, ти маєш вдягнути щось просто неймовірне! Конор буде там, ти маєш виглядати сексуально і гарно!
В: так? будеш моїм стилістом?
Л: ти впевнена?
В: а чому ні?

справді, я пошкодувала що запропонувала їй це зробити. Лілі одягнула мене в коротке чорне плаття, з вирізом на спині. це плаття ідеально показувало мою талію. Лілі усміхалася поки я дивилась в дзеркало.

В: ні.
Л: що?! ти йдеш так. ой! часу мало, не встигнеш переодягнутися!
В: ненавиджу тебе любити!
Л: а я люблю тебе любити)

я посміхнулась і сіла за стіл з дзеркалом. я не люблю малюватись. в мене навіть не має так багато косметики. тож як завжди, туш і губи. моя шкіра вже давно не мала прищів. щільна рутина догляду за шкірою має свої ефекти. закінчуючи я кинула погляд на Лілі. вона позувала перед дзеркалом вже одягнена. вона виглядала дуже мило і трохи просто але це лише додавало їй свою родзинку. сумка яку я обрала була теж чорна, невелика але елегантна.

Л: Ян нас привезе.
В: він теж там буде?
Л: так, звичайно. він ходить на кожну вечірку. домінує своїм колом спілкування.
В: ну я рідко з ним бачилась на вечірках. до того ж, я теж не таке сонечко, домінувати хлопцями теж не легко.
Л: і ти ще хотіла одягнути джинси.
В: сьогодні не в настрої переспати з Конором.
Л: а я думаю він пробудить в тобі гормони і ти не стримаєшся.

я подивилась в дзеркало на яке вона теж дивилась з піднятими бровами і підняла середній палець. вона посміхнулась а я вийшла з кімнати. попрямувавши в вітальню я не побачила там Яна. тому я просто впала на диван де сиділа зранку. я думала, що можливо Конор би запропонував мені поїхати разом. я надто наївна. через 5 хвилин я побачила Яна і Лілі. Ян був одягнений в чорну сорочку з двома не застібненими ґудзиками. його срібна цепочка блищала на грудях. низ дуже личив всьому іншому. чорні брюки і модні туфлі. наші образи ніби підходили один одному, хоча ми цього не планували. він подивився на мене з своєю грязною посмішкою а потім відвернувся щоб не стати твердим. Лілі в руках тримала мою шкіряну куртку.

Л: одягни її. вона пасує тобі, і там холодно.
В: як ти піклуєшся про мене. деяким треба брати приклад з тебе.

я швидко подивилась на Яна коли одягала куртку. він усміхався з піднятими бровами удаючи здивованого.

Я: поїхали.

його лице стало серйозним і холодним. Лілі йшла попереду нас, Ян був ліворуч від мене. його рука торкнулася мого стегна, я знову відчула гарячий подих біля мого вуха

Я: гра ще не закінчилась? я буду готовий продовжити, ти тільки скажи.

я промовчала і його рука зникла. Ян підійшов до водійського сидіння і подивився на Лілі. Лілі сіла назад. я завжди коли їхала разом з ними сідала назад. це мене здивувало. Ян подивився на мене і знову посміхнувся. він розказав все Лілі? до чого були її питання? і зараз вона сідає назад щоб я сіла наперед, поряд з Яном. я натягнула на себе дуже ввічливу посмішку яка одразу спала з мого обличчя. я сіла в машину і все що я хотіла - вижити

Тгк: janeksiz