Загублене Кохання

32. Ти плакав уві сні

Від лиця Яна

Я ходив по будинку, намагаючись знайти Торі.

Я: Торі! Ти де Торі?

Раптом я зрозумів, що ще не дивився в туалеті. Я не подумавши відкрив двері. Що за... Я не встиг нічого зрозуміти, як сльози які я так довго стримував, покотились по моїй щоці. Торі видавала тихі стогони. Зазвичай я обожнював їх, та коли вона це робить зі мною.

В: Ян, привіт ... швидше! Вибач мені...

Я не міг нічого сказати, чи зрушити з місця. Конор трахав мою Торі.

В: Ян! Яне! Янек!

Я в паніці розплющив очі. Торі тримала мене за обличчя, це лише сон...

В: все добре? Ти плакав уві сні.
Я: так...
В: точно?
Я: так, просто... обійми мене.

Торі усміхнулась і ніжно обійняла мене. Не дивлячись на це, я не міг забути цей кошмар. Це було справді жахливо і страшно, знаючи Торі вона може все. Зрада для неї це лише крапля в морі. Все здавалось таким реальним, що давало ще більшої невпевненості. Якщо подумати, Конора буде дуже важко побачити. Він знає що Торі поїхала, а я бачу її кожен рух, тому мені немає чому перейматися. Так я і поснув. На щастя, жахів мені більше не снилось.

★★★

В: доброго ранку!

Побачивши Торі першим ділом я усміхнувся, а коли повернувся я дуже здивувався. Сонце сліпило очі, це дуже рідка погода для Англії, до того ж, взимку.

В: більше не снилось жахів?
Я: ні.
В: це добре. Ще досі звикаю бачити тебе вранці, і що тут більше немає Лілі. Всеодно, я приготувала сніданок, тому швиденько вставай і йди їсти.

В Торі був хороший настрій сьогодні. Сьогодні вже була пʼятниця, 4 день без Лілі. Ми говорили з нею щодня, здається вона знайшла подругу, Кейт. Ми дуже здивувались коли дізналися, що ця подруга, це її лікар, та в них різниця в віці лише два роки. Кейт казала що з Лілі все йде дуже добре, вона потрохи почала відновлювати свій харчовий раціон. Також за ці дні ми зробили абсолютно нічого, ми просто сиділи вдома і ловили ґав. В наступний вівторок ми вже летимо в Варшаву. Я стабільно підтримував зв'язок з Анною, як і Торі. Я навіть почав більше спілкуватися з хлопцями які будуть грати мою музику.

В: Янек!

З такими глибокими роздумами я забув про сніданок і Торі. Я хутко одягнувся, почистив зуби і спустився до Торі. Вона приготувала мій улюблений сніданок! День починається з хорошого. Я підбіг до Торі і поцілував її в щоку.

Я: дякую!
В: немає за що)
Я: може ми кудись підемо сьогодні?
В: Як щодо ковзанки?
Я: так, звичайно.
В: тоді домовились!)

★★★

Від лиця Вікторії

Я сиділа готова і чекала коли Ян нарешті зуміє взутися в ковзани. Мабуть для Яна це найважче що він робив у своєму житті.

Я: все!
В: ну нарешті! Давай, пішли. Я так довго не каталася, сподіваюсь не забула нічого, а ти як? Ян?

Ян стояв біля лавки і пробував втримати рівновагу. Я не змогла стримати сміх.

Я: гей! Не смійся! Я ніколи не катався на ковзанах.
В: давай я допоможу.

Це було тим ще челенджом дійти до входу, а зараз почнеться буде ще гірше. Я встала на лід і спробувала проїхатися. Як я і сподівалась, я нічого не забула, та ось Ян лише зі страхом дивився на мене, спираючись об стіну.

Я: ти так гарно виглядаєш на льоду...
В: ти теж навчишся. Давай, вставай.

Як тільки Ян встав на лід, він відштовхнувся від стіни і поїхав, що тривало не довго.

Я: ого! Торі ти бачиш? Я їду! ... Ай.
В: сьогодні я буду сміятись до болю в животі через тебе. Вставай!

Через пів години мені вдалось навчити Яна простому. Як рухатись, і як втримувати рівновагу. Ян погодився знову спробувати, без моєї присутності біля нього.

В: ти готовий?
Я: ні! ... тобто так!
В: тоді їдь!

Ян зробив впевнені кільки поштовхів ногами які дали йому хороший розгін.

В: Яне! Молодець! Давай, їдь далі!

Як тільки він хотів зробити ще кілька поштовхів... він впав. Я опинилась там менше ніж за 10 секунд коли зрозуміла, що він сильно впав.

В: Ян! Все добре?!
Я: так... дупа болить, ноги теж вже болять.
В: так, думаю на сьогодні хватить.

Тгк: janeksiz