Загублене Кохання

11. А це не мої, це Вікі готувала

сонце пестило мою шкіру своїми променями. воно завадило мені поспати довше. якби там не було, на моєму обличчі зʼявилася усмішка, яку я одразу приховала під подушкою. розплющити очі на такому сонці просто не можливо. я швидко підняла спину і подивилась на іншу частину ліжка. Лілі ще спала. дивно як це вона ще спить? мобільний засяяв в моїх руках. лише восьма ранку а спати мені вже не хочеться. мабуть це добре тому що це перед-останній день перед університетом. був невеликий проміжок часу, але нічого за ці дні не змінилося. я так само спала з Яном. Конор активно підтримував зі мною звʼязок, і це ще більше притягувало до нього. з гарним настроєм і улюбленим виконавцем в навушниках я пішла на кухню і приготувала млинці. виглядали вони дуже апетитно, а на смак ще смачніше. усмішка не спадала з мого обличчя. за такими ранками я сумувала. пізніше мені прийшло повідомлення від Конора.
*К: гуляю в парку поруч з будинком Лілі, не приєднаєшся?*
я нічого навіть не відповіла, я одразу пішла в кімнату переодягатися. Лілі ніби то спала, але зараз 9!

В: доброго ранку Лілі!
Л: Вікі а ти чого не спиш?
В: та якось так прокинулась.
Л: не віриться. ти кудись йдеш?
В: йду в парк. я приготувала млинці тому пригощаю.
Л: дякую Вікі.

говоривши останні слова Лілі усміхнулась і пішла в душ. я одягнулась дуже просто але не менш сексуально. сьогодні тепло, таку весну я обожнюю. травень вже через кілька днів. тож я одягнула чорний гольф який повністю облягає мою талію. цей гольф був заправлений в світло голубі джинси. швидко зробивши кілька рухів тушу я схопила сумку і вийшла. вдихаючи на повні груди я відчувала самовпевненість і контроль. вже через 5 хвилин я помітила Конора який дивився в екран телефону.

В: Конор! привіт.
К: Вікс! привіт красуня.
В: ти з Лютером!

Лютер це лабрадор Конора якого я ніколи не зустрічала але дуже багато чула про нього. я сіла поряд з собакою і почухала її. Лютер не гавкав, він слухняно сидів і дав мені торкнутися його. коли я забрала руку від нього він мене добре рознюхав і я знову піднялась на ноги.

В: який класний!
К: так, я його дуже люблю.

я усміхнулась і підняла голову на нього. ми ходили парком і багато сміялися. через хвилин 20 я помітила що Конор намагався взяти мене за руку але ніяк не міг наважитись. це ставило мене в не дуже зручне положення і я сама взяла його за руку. через пів години ми повернулися до будинку Лілі і Яна.

В: ну все.
К: гей Вікс! зачекай.

він був дуже схвильований. це було дуже дивно бо його я не могла прочитати по очам. Конор був непередбачуваний але такий вродливий і сексуальний.

К: ем... ти будеш завтра на вечірці перед поверненням в юні?
В: звичайно!
К: оу, круто. тоді зустрінемось завтра.

я зрозуміла що це не те що він хотів зробити. Конор посміхнувся мені в останнє і пішов. я взяла його за руку і прятягнула до себе. між нами було не більше 3 сантиметрів. Конор поклав мені руку на шию і зруйнував цей барʼєр між нами. наші губи сплелися в солодкому поцілунку. я відсторонилася і усміхнулась. обертаючись я бачила усмішку на його лиці. на дивані сиділа Лілі і дивилась «друзів». Ян теж вже не спав і в його очах я прочитала величезний смуток. дуже хотілось обійняти його і дати знати що він не один і завжди може довіритись мені або Лілі.

Я: Лілі, ця млинці просто чудові. чому ти їх ніколи не готувала?
Л: а це не мої, це Вікі готувала.

він кинув здивований погляд на мене. наші очі зустрілися і ми ніби були паралізовані на кілька секунд. Лілі повернулася і її голова стирчала з дивану. вона дивилась на нас обох. Ян стиснув зуби і щільно заплющив очі але не на довго. він просто продовжив їсти як ніби нічого не сталось

★★★

це вже була ніби залежність. ми спали нібито 2 рази та він як наркотик. я хочу його ще і ще. це була близько 1 am та Ян досі нічого не писав. Лілі вже бачила 10 сон, а я як споживач наркотику пішла за новою дозою. я акуратно встала з ліжка щоб Лілі не прокинулась. вже з пришвидшеним серцебиттям я підійшла до дверей Янової кімнати. його кімната була темна, я бачила ще не відкривши двері. сьогодні без червоного світла? невже Ян заснув? це мене трохи злякало, або засмутило і рознервувало. що як я зараз зайду до нього а він тупо спить? це зробить мене повною дурепою. та мені було начхати, я не засну без свого наркотика.

Продовження в тгк: janeksiz