Якщо я почну тиждень добре, то він зазвичай чудовий. Це те, чого я прагну зараз. За вихідні я нормально поговорила з Яном, переночувала в нього і ми таки вирішили почати зустрічатися. Я не знала як розказати Анні про це, Лілі в тому ж числі. Я так хотіла аби все затихло і я могла відпочити. Та сьогодні Ян буде записувати пісню, яку я почула найпершою. Робота завжди є. Я вже уявляла його на сцені, з повною залою людей, він справді вартий цього. Ян також погодився возити мене в офіс в робочі дні, тож я чекаю на нього, вже 10 хвилин. Я тримала в руках телефон і вертіла головою, думаючи, як сформулювати речення для Лілі, де я одночасно зла, засмучена і стривожена. Лілі вже довго не писала мені, і я не могла зрозуміти що сталося. Раптом я отримала повідомлення від Яна, мабуть, він вже приїхав.
★★★
Я дивилась зі страхом на вхід в офіс. Ян спокійно вийшов з машини і підійшов до дверей з мого боку. Я подивилась на нього і він усміхнувся, а тоді, одразу відчинив мені двері.
Я: Торі повір мені, їм всеодно.
В: але Анна...
Я: все буде добре. Чуєш? І з Лілі теж все добре.
В: чому ти такий впевнений?
Я: бо нічого в житті не вічне, ти станеш щасливою, і скоро візьмеш відпустку. Можемо поїхати кудись.
В: можемо, і може й хочемо.Я посміхнулась і вийшла з машини. Може й Ян правий, я вірю і сподіваюсь на краще. Зараз я маю зосередитися, і зробити все правильно.
А: доброго ранку! А де Філіп?
Я: мабуть, Ві... Роксана почала з початку.
В: а може продовжила незакінчене.Ян вже хотів йти, та я схопила його за руку і притягнула назад. Він лише усміхнувся і поцілував мене. Обличчя Анни змінилося. Вона виглядала так, як банан в списку ягід. Щось дуже дивне, з міфологічним вайбом. Одним словом, в Анни очі повилазили. Одразу ж Ян пішов, вона підбігла до мене і потягнула до себе в кабінет. Коли ми обоє сіли за стіл вона усміхнулась, і чекала коли я почну, але раптом вона відчула, що ніби щось забула. Анна встала і закрила штори, а потім її рука лягла на офісний телефон.
А: можна в мій кабінет дві кави будь ласка? Дуже дякую.
Тоді блондинка остаточно зробила все, що хотіла і дала мені знак почати.
В: що ж... е... я з Яном познайомилась в університеті, от, тоді ми ненавиділи один одного, тримались подалі і все таке. Але на карантині ми якось переспали, і не раз. Ну ми зрозуміли, що в нас ніякого майбутнього, все забули і пішли кожен своєю дорогою.
Мою розповідь перервала дівчина, яка також часто працювала на речепшоні. Вона принесла нам дві кави, які Анна попросила. Анна швидко прийняла напої, але лагідно сказала забиратися. Мабуть вона дуже ідеалізує мене, і мої стосунки, та я зовсім не та, як думає Анна.
В: ну ось наші дороги знову зустрілись тут, на вечірці ми переспали. І так, я досі була тоді з Філіпом, але вже ні.
А: ви жили разом!
В: ну я його... вигнала, він трохи посварився але пішов.
А: якась ця вся історія нудна, ніби ти щось від мене приховуєш)
В: ні, все так. Ну може якби я розказала тобі який він хороший в ліжку то тобі б сподобалось більше.Двері відчинились зі швидкістю світла. Я повернулася. В дверях стояв змучений Ян. Здається він оббігав весь офіс.
Я: о Боже. Я тебе знайшов, нарешті...
В: все добре?..
Я: та ні, взагалі ні, зовсім ні.
В: що таке?
Я: мабуть це приватна розмова, все-таки Торі хоче знати.Я подивилась на нього як на привида. Що він каже? Це на нього кисень так впливає? Він усміхнувся, але одразу змінив обличчя на серйозне, щось таки трапилось, важливе. Я встала і пішла за ним. Ми зайшли в мою студію, а я нарешті могла повішати свій верхній одяг.
Я: не вішай. Ми зараз всеодно йдемо.
В: якого чорта Яне? Що відбувається?
Я: як же тобі сказати щоб ти не переживала надто сильно?
В: до біса Яне! Кажи як є.
Я: в Лілі анорексія. Вона в лікарні, в Лондоні.
В: що?!Тгк: janeksiz
ВИ ЧИТАЄТЕ
Загублене Кохання
Fanfictionподії відбуваються на початку 2020 коли коронавірус охопив весь світ і встановили карантин. тож Вікторії нічого робити. їй дуже нудно сидіти вдома тому вона дуже часто навідує і зі згоди переїжджає до своєї найкращої подруги Лілі в якої також є бра...