Ми вийшли з вокзалу, прямуючи до його машини. Він зупинився біля якоїсь машини, але я спочатку не зрозуміла, що та машина—його, і продовжила йти. "Віка, ти куди?", його посмішка була широкою, і його погляд обвів його машину. Я не могла повірити своїм очам. Це була чорна BMW X5 M.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Я була просто в шоці. "Це.. це твоя машина?", тихо спитала я. "Так, Вік. Це моя машина. Розумію твій шок, адже я ніде не показував і не розповідав, на якій машині їжджу", сказав він. Міша відкрив двері переднього сидіння. "Залізай", посміхнувшись, сказав він. Я сіла у сидіння та пристібнулася паском безпеки. Він сів у водійське сидіння та перед тим як завести машину, спитав у мене. "Хочеш послухати якусь музику?", дивлячись на мене, спитав він. Я бачила якийсь спалах у нього в очах, наче він щось до мене відчував. Але я не надала цьому великого значення. "Ну.. давай.. а що слухатимемо?", зацікавлено сказала я. "Ти напевно знаєш, що мені подобається XXXTentacion", сказав він з сумною посмішкою на його вустах. Я кивнула. Я відчувала цю напругу, та вирішила підтримати його. "Хей, Міша, ти замучений?", я подивилась на нього з турботою. "Знаєш.. не дуже радісно, коли твій улюблений співак помер. Хоч це і сталося давно, мені все ще болить. Я навіть не встиг сходити на його концерт", його голос тремтів. Не замислюючись ні на секунду, я обійняла його. Я можу вам сказати, що моя дія вибила його з ладу. Але він швидко оговтався та обійняв мене у відповідь. Він уткнувся своїм обличчям у моє волосся і глибоко вдихнув. Через хвилину, він відсторонився і сказав: "Тепер ти розумієш моє повідомлення, де я сказав, що ти не така як всі? Інші б просто забили б на це і сказали б мені не бути таким драматичним. Але ти інша.." Він гладив моє волосся. "Міш, я все розумію. Він робив дуже гарну музику, і відчувати сум у цій ситуації—абсолютно нормально", я відірвала ці слова від серця. "Ми знайомі тільки один день, але я вже люблю тебе", він посміхнувся. "Знаєш, я не хочу слухати його пісні прямо зараз. Цей момент занадто прекрасний, щоб засмучуватись. Я довіряю тобі, тому ввімкнемо щось, що тобі подобається. Яка твоя улюблена пісня?", сказав він. "Ultraviolence—Lana Del Rey. Але попереджую, вона теж сумна", я почала сміятись. Він сміявся зі мною. Мені здавалось, що цей момент—просто сон. Але ні, це була реальність. Я сиділа у Міші в машині і ми сміялись разом. "Ну добре. Але Лана Дель Рей хоча б жива", він сумно посміхнувся. Я вирішила нічого не казати і просто чекала, поки він ввімкне мою улюблену пісню. Ця пісня була на всі випадки життя. Коли почуваюся погано—Ultraviolence. Коли почуваюся добре—Ultraviolence. На всі випадки життя—Ultraviolence. Але він так і не ввімкнув цю пісню. "Заплющ очі", наказовим тоном сказав він. "Навіщо?", в моїх очах можна було побачити лише купу питань. І любов. До Міші. "Просто заплющ. Не пошкодуєш", його тон був грайливим. Здається, що я знаю, куди це все веде. Але я вирішила не чинити опір та просто заплющила очі. Через декілька секунд я відчула його язик у мене в роті. І тут, все стало як в тумані..
