Звук будильника розбудив мене. Міша обережно вивільнився з моїх обіймів, намагаючись мене не розбудити. Я була занадто втомлена, щоб відкрити очі і щось сказати, тому просто продовжила лежати. Міша навшпиньках попрямував до дверей, тихенько закриваючи їх за собою. Я знову впала у глибокий сон, слухаючи, як Міша збирається на тренування. Він пішов у душ, почистив зуби, поснідав та вдягнувся. Він тихенько відкрив двері у його кімнату, поцілував мене у волосся та прошепотів мені на вухо. «Скоро буду, сонце», він поглянув на мене останній раз перед тим, як він вийшов з кімнати та взувся. Він взяв свою спортивну сумку та поїхав на тренування. Мені це здалося трошки дивним, адже на мою думку, він мав жити в готелі Шахтаря зі всіма гравцями клубу. Через дві години, я прокинулась. Вгадайте, хто мене розбудив? Звісно ж Ронік! Я вже не так його боялась, після того, як Міша дав мені його погладити. Я сіла у ліжку та почала його гладити. Він мурчав і терся об мене, а це означало, що йому подобалося. Я посміхнулась і витягнула свій телефон, щоб сфотографувати його. Я знала, що Міша ще тренується, але все одно вирішила надіслати йому це надзвичайно миле фото.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Я встала та потягнулась. На тумбочці я побачила записку. «Доброго ранку, сонце. Сподіваюсь, ти відпочила. Можеш брати все що завгодно у моєму холодильнику. Скоро буду. Міша♡» Я посміхнулась та моє серце наповнилось любовʼю. Я згадала, як Анжела не вірила мені, що я зустрінусь з Мішею. Настав час їй це довести. Я потерла руки та взяла свій телефон. Я набрала її номер та чекала, поки вона підніме слухавку. «Привіт, Вік! Давно не чулись», посміялась вона у слухавку. «Так, один день—це ж так багато», підіграла їй я. «Як у тебе справи? Що там з Мішею? Ну що, зустрілась з ним?», скептично посміялась вона. Її відношення змусило мене посміхнутися тільки більше. Та як тільки вона сказала ці слова, я почула голос Дарини на іншому кінці слухавки. «Ану, ану, розповідай, мені цікаво», зацікавлено сказала Дарина та я ледве розібрала її слова, адже вона стояла доволі далеко від телефону Анжели. «Постав на гучну», сказала я. «Вже. З самого початку стоїть», впевнено відповіла мені Анжела. Я не хотіла затягувати, тому сказала прямо. «Я у квартирі Мудрика. Ми сьогодні з ним разом спали», швидко видала я. На іншому кінці слухавки я почула тільки тишу. «Я. У. Шоці!», закричала Дарина. «Я в не меншому, ніж ти!», здивовано промовила Анжела. «Тобто у вас з ним був секс?», навіть через телефон, я могла побачити диявольську посмішку Дарини. «На жаль, ще ні», засміялась я. «Ну, як це станеться, обовʼязково нам зателефонуй і розповіси усі деталі», крізь посмішку сказала Анжела. «Шкода, що ми говоримо не по Фейстайму. Я повинна була бачити ваші обличчя!», з ноткою суму у моєму голосі, сказала їм я. «Не думаю, що ти б хотіла побачити моє бліде обличчя», сміючись, промовила Дарина. «В нього ще є дуже милий котик. Його звати..» «...Ронік! Я знаю. Я бачила його у Інстаграмі Мудрика», задоволено сказала Дарина. «Він зараз зі мною. Така булочка», мило промовила я. «Ооо, скинь нам», сказала Анжела, не маючи жодного поняття, хто такий Ронік. Вона просто знала, що він кіт Міші. Я надіслала фотографію на телефон Дарини. Телефон Анжели був зайнятий, адже вона розмовляла зі мною. Через секунду, Дарина відкрила повідомлення. «Який він милий! Таке сонечко», крізь посмішку говорила Дарина. «Тааак! Так і хочеться його потискати», додала Анжела. «Ну, якщо в нас з Мішею все вийде, може я й вам дам потискати Роніка», задоволено промовила я. «Аа, забула вам розповісти. Міша зараз на тренуванні, але він залишив мені милу записку», розповіла їм я. «Терміново. Потрібна. Фотографія!», з нетерпінням викрикнула Дарина. Я посміхнулась та сфотографувала записку. Дарина отримала моє повідомлення і відкрила його. «Доброго ранку, сонце. Сподіваюсь, ти відпочила. Можеш брати все що завгодно у моєму холодильнику. Скоро буду. Міша», прочитала вона уголос. «ААААА! Він такий милий», сказала Дарина. «Згодна! Дуже рада за тебе», з посмішкою промовила Анжела. «Слухай, а йому ще не рано називати тебе сонцем? Ааа, точно, ви ж спали в одному ліжку. Стоп, це робить речі ще більш заплутаними», сказала Анжела. «Це дуже довга історія..», тихо сказала я. «Але ж ми нікуди не поспішаємо», сказала я, з нетерпінням розказати усю історію. Я розказувала усе, що сталося десь хвилин 7. Дівчата уважно слухали мене, а коли я закінчила зі своєю розповіддю, вони видихнули. «У тебе там якась Санта Барбара, їй Богу», все ще не вірячи у все, що сталося, промовила Дарина. «Удачі тобі з побудуванням стосунків з Мішею», сказала Анжела. «Дякую, удача мені знадобиться», відповіла їй я. Ми поговорили ще декілька хвилин, попрощалися та я поклала слухавку. Я попрямувала на кухню, на шляху розглядаючи його квартиру. Вона була дуже велика і просторна та мала дві кімнати: вітальню та спальню. Я зайшла на кухню та мої очі майже осліпли від такої білоти.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Вона була доволі велика, але я була впевнена, що Міша там нічого не готує. Щільний графік, самі розумієте. Я відкрила холодильник і офігіла. Я звісно знала, що Міша не часто харчується вдома, але не настільки ж.. Я вирішила сфотографувати цей шедевр.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Вибір був невеликий, тому я взяла яйце та солоні огірки. Я шукала сковорідку і через декілька хвилин я її все ж таки знайшла. Я ввімкнула плиту та поставила на неї сковорідку. Я розбила яйце, таким чином готуючи яєшню. Через декілька хвилин, моя страва була готова і я переклала її на тарілку. Я взяла виделку та поклала на тарілку декілька солоних огірків. Я їла декілька хвилин, аж тут в мене задзвонив телефон. На екрані писало: «Міша».
