Я прокинулась і подивилась на годинник. На годиннику була 9 ранку. Я пішла в душ та одягнула халат. Далі я попрямувала на кухню, де вже снідали дівчата. "Привіт!", привітались вони. "Доброго ранку! Я вже не можу дочекатись коди буде шоста година..", хвилюючись, сказала я. "От яка нетерпляча! Мудрика хочеш побачити?", спитала Анжела. "Ти ще й питаєш? А, ти ж не знаєш, як сильно я його кохаю.. Кожну ніч я засинаю тільки від думок про нього" "Нічого собі, я навіть й не могла здогадатися про такий поворот подій🫣", відповіла Анжела. Тут мені на телефон прийшло повідомлення. *Олена Павлівна опублікував(ла) нове завдання:Журналістика..* Я клікнула на вспливаюче повідомлення. Завдання: Треба взяти інтерв'ю у будь-якої людини, бажано, щоб ви не були близько знайомі. Я підстрибнула зі щастя. "Тобі що, Мудрик, написав, що ти така щаслива?)", з посмішкою спитала Дарина. "Та ні, просто мені прийшло завдання взяти інтерв'ю у будь-якої НЕ близько знайомої людини. От я й спробую взяти у Міші.", відповіла я. "Я звісно сумніваюсь, що тобі це так легко вдасться, але точно знаю, що вдасться! Все вийде!", обійняли мене дівчата. Сльоза текла по моїй щоці. Навіть не знаю, чи то від підтримки дівчат, чи від того, що сьогодні я побачу Мішу. "Дякую вам, не знаю, що б я без вас робила..", сказала я. "Ти будеш їсти? Я приготувала млинці. В нас є багато різних варіантів начинок: Нутела, варення, фрукти, ягоди", запропонувала Анжела. "Так, дякую, я б не відмовилась. Я неймовірно голодна. Все, що я вчора поїла—це булочка з маком.", жалілась я. Анжела дала мені тарілку з млинцями.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
"Анжела, ти випадково не шеф-кухар? Так давно я ще ніколи не їла", сказала я. "Дякую, а от як ти дізналась? Я автор книги рецептів, також скоро буду працювати шеф-кухарем", посміхаючись, відповіла Анжела. "Ти шуткуєш! Як я так вгадала?", здивувалася я. "Зараз, секунду, я щось тобі покажу", сказала Анжела. Вона повернулася на кухню, тримаючи в руках книгу рецептів. У самому верху книги було написано ім'я та прізвище автора: Анжела Доронченко. "Я навіть не знаю, що сказати.. Ти велика молодець!", я похвалила Анжелу. Анжела подякувала мені і ми поїхали гуляти по Львову, адже я ще ніколи тут не була, хоч і дуже хотіла. Мій лук:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Лук Анжели:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Лук Дарини:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Продовження буде на 5 зірочок! Діліться цим фанфіком зі своїми друзями, зі всіма, кому ви думаєте це буде цікаво, адже так я буду знати, що люди мене підтримують. Максимальний репост💘 Всіх люблю💋
