гол у саме серце // михайло мудрик 🦋

part 7☆

*@mmudryk10 сподобалася ваша історія*
*@mmudryk10 сподобалася ваша публікація*
*@mmudryk10 надіслав(ла) вам повідомлення*
Моє серце почало битися частіше, як я побачила ці повідомлення.
"Дівчата, ви не повірите, що сталося..", перебуваючи в шоці, сказала я.
"Кажи!!", Дарина та Анжела палали від нетерпіння.
Я показала їм ці повідомлення, аж тут вони були в такому шоці, що відкрили свої роти.
"Не може бути..", очі Дарини розширилися.
"Що він тобі написав? Покажи, покажи!", я бачила вогонь в очах Анжели.
"Я ще не знаю, дівчата. Ще не дивилась", невпевнено сказала я.
"Подивимось, коли приїдемо додому. Викликайте таксі", я попросила їх.
Анжела викликала таксі, аж коли воно приїхало, цілих пів години ми сиділи у тиші, перебуваючи в шоці від того, що Мудрик мені написав.
Мені вже не терпілося подивитися, що там. Ми приїхали до них додому та зайшли у квартиру.
"Будь ласка, негайно подивись, що він тобі написав", Дарина почала трохи переживати. Але ці переживання були хорошими.
"Т-так.. Зараз подивлюсь.. Секунду..", мої руки трусились, аж тут я відкрила чат з ним. Я зблідла і прочитала його повідомлення вголос.
"Привіт, так ти та сама дівчина, котрій я сьогодні дав автограф? Скажу так, ти мене вразила своєю реакцію на мій гол. Я це дуже ціную. Дякую за підтримку🦋 Але наступного разу будь обережніше, не зірви собі голос)".
Дівчата були у приємному шоці.
"Ну що, вже можеш називати його своїм хлопцем?", посміхнулась Анжела.
"Я б хотіла. Але ти надто оптимістична, Дарин)", безнадійна посмішка з'явилася на моїх вустах.
"Хей, ти чого? Я ж просто пошуткувала", я почула тривогу в словах Дарини.
"Та все добре, не переживай. Просто мені треба зрозуміти, як йому відповісти і що робити далі", я подивилася на підлогу.
Дівчата дали мені пару порад і я відповіла йому.
"Головне не показувати йому, як сильно ти його любиш. Не зходь з розуму і не перебільшуй з любов'ю", порадила мені Анжела.
"Я постараюсь, але ти ж знаєш, як це складно", я посміхнулася.
Мої пальці швидко писали йому повідомлення.
"Привіт, так, це я. Дякую тобі за переживання, але якщо б треба було б за тебе зірвати голос, то я б це зробила)", відповіла йому я.
Я негайно отримала відповідь.
"А ти така.. Може зустрінемось якось з тобою, кави поп'ємо? Мені просто буде цікаво з тобою поспілкуватись.", написав мені Міша.
"Добре, якщо ти наполягаєш. Ти у Львові будеш?", я поставила йому питання.
"Ні, я скоро їду до Києва"
"О, я теж. Могли б зустрітися у Києві. Я просто до Львова приїхала тільки на матч. Ось, завтра їду назад в Київ;)"
"Чудово. Тоді я пропоную зустрітися на наступних вихідних, у суботу о 13:00 у кафе"
Я поставила лайк на його повідомлення, та залишалася гордою, щоб ненароком не показати, що я надмірно люблю його.
"Дівчата, можна я піду прийму душ?", я спитала.
"Звісно, чого ти ще питаєш?", відповіла Анжела.
Я пішла в душ, краплі води стікали по моєму тілу, та мої думки були заповнені Мішою. Все здавалось неживим, нереальним, несправжнім.. Я вимкнула воду, витерла своє тіло рушником та одягнула піжаму. Я почистила зуби, вмилася та нанесла зволожуючий крем. Я вийшла з ванної кімнати, і побачила дівчат, які вже спали. Видно, що вони були дуже втомлені. Навіть не встигли помитися.. Я вкрила їх ковдрою і пішла до кімнати Анжели. Я накрилася ковдрою, аж тут мені на телефон прийшло повідомлення. Це був Міша. Знову.
Він лайкнув декілька моїх фотографій. А найголовніше було те, що тепер він був на мене підписаний.
Мої пальці швидко набирали повідомлення.
"Хей, дякую за лайки та підписку;)"
Міша лайкнув моє повідомлення. Я не надала цьому великого значення, адже знала, що він був дуже втомлений після матчу. Я була теж втомленою, тому вимкнула світло і невдовзі заснула, адже завтра у мене потяг.