Самотність вулиць

Якби

- Меггі, ти знову зробила помилку. Ось тут. Бачиш, тут відношення не таке... - дівчина сиділа на ліжку і допомагала Меггі з домашнім завданням. Майже кожного дня вона приходила до подруги щоб допомогти з уроками, навчити чомусь. Меггі хотіла добре скласти іспити, і дівчина їй в цьому допомагала.

Меггі була розумною дівчиною, просто їй потрібна була допомога.

- Зачекай, я не розумію. Ось тут трійка, а тут четвірка, - Мег показувала дівчині свої завдання, - тоді, якщо підставити в цю формулу а потім в ось ту, то все виходить правильно. Лише глянь.

Дівчина знову взяла зошит і почала перевіряти задачу ще раз. Трішки подумавши, вона поглянула на Меггі і щиро посміхнулась.

- Так, ти права. Ти все правильно зробила, а я помилилась. Молодець!

- Уііі... - Меггі почула ці слова і накинулась на дівчину з обіймами.

- Легше. - прохрипіла дівчина, обійнявши подругу також.

- Ну що, хороший я учень?

- Найкращий мій учень.

- Все, набридли мені ці уроки. Давай веселитись! - Меггі зіскочила з ліжка і побігла до свого ноутбука. Ввімкнувши його, вона почала шукати музику.

- Що це ти робиш? - підійшла до неї дівчина.

- Так, обирай: One Repablic, Madonna, чи The Neighbourhood? Ай, без різниці. Вмикаю все підряд. - Меггі натиснула якусь клавішу і в кімнаті голосно почала грати музика. Тоді вона схопила дівчину за руку, почала кружляти з нею в танці по всій кімнаті. Єдине, що встигла зробити дівчина, так це пискнути. Спочатку вона не розуміла, що тут робиться, але потім вже і сама почала стрибати, кружляти та сміятись. Дівчата навіть встигали підспівувати, не завжди попадаючи в ноти. Це робило момент ще веселішим.

- Обожнюю Мадонну! Вона дійсно та жінка, на яку хочеться рівнятись. - сказала Меггі і рухнула на ліжко. Дівчина повторила її дії, і тепер обидві дівчини лежали і позі "морської зірки".

- Дякую тобі. - тихо сказала дівчина.

- За що? - здивувалась Меган.

- Що веселиш мене. З тобою дійсно весело. Я забуваю про всі пробеми, що є у моєму житті.

Меггі на хвилинку задумаласьпро щось, і посмішка на її обличчі зникла. Її щось тривожило, а слова дівчини ще більше вплинули на неї.

- Ти не маєш дякувати мені... - тихо сказала вона.

- Що? - дівчина не розчула слова подруги.

- У мене гарна новина! - вже більш голосно скзаала Меггі, ніби уникаючи розмови. - Мої батьки поїхали з міста. А це означає, що сьогодні я буду сама. І завтра також. Чекай мене тут.

Меган вийшла з кімнати і пішла кудись. Через декілька хвилин вона з'явилась в кімнаті з двома келихами і пляшкою.

- Що це? - не розуміла дівчина.

- Давай зробимо цей день ще веселішим.

Після другого келиху вина дівчина вже погано щось розуміла. Раніше вона не вживала алкоголь, і вино добряче подіяло на її. Вони з Меггі сиділа на підлозі, слухали сумні пісні і говорили про все, що накипіло. Якби алкогось не подіяв на її розум, вона б ніколи нікому не розповіла б про свої проблеми.

- Розумію, - підтримала Меган дівчину. - У мене також проблеми з хлопцем.

- Які?

- Ми не можемо бути разом. Він мені подобається, але я не можу. Багато чого сталось через мене, і я не хочу цього більше. Через мене це все сталось, - Меггі задумалась про щось, і тепер ніби говорила сама з собою. - Через мене...

В кімнаті стало тихо. Меггі мовчала і дивилась перед собою. Дівчина побачила, що подругу щось тривожить і не втрималась:

- Я нічого не зрозуміла з того, що ти сказала, але скажу тобі щось. Якщо ти дісно хочеш бути з кимось, то не потрібно просто сидіти. Потрібно діяти. Роби все можливе щоб бути з ним, - дівчина поклала руку на плече Меггі. - Все у нас буде добре.

Меггі легенько посміхнуалсь у відповідь, але нічого не сказала.

- Ну все, мені потрібно в туалет. - дівчина встала і вийшла з кімнати, залишивши Меггі одну.

- Якби ти все знала... - тихо сказала Меган.