Узявши валізу, яку я залишила стояти у коридорі, виходжу та іду куди бачать очі, а вони від сліз не бачать нічого.
Так я дійшла до якогось парку сіла на лавку і почала плакати. Я не розумію як вони так могли. Ми разом були 2 роки, а з ним, а з нею були подругами з дитинства.
Людей на вилиці не було і це добре, адже була десь 2 година ночі. Та і я не хочу, щоб мене побачили у такому стані тому це напевно і на краще.
Виплакавши все я почала думати що мені робити далі, і тут я згадала про Лізу.
Ліза була ще однією моєю подругою, але вона не з України як я чи ті покидьки. Ліза живе у Лос-Анджелесі, в місті моєї мрії. Узявши телефон до рук я вирішила їй подзвонити. Дівчина довго не брала слухавку, але, а останньому гуртку все ж підняла.
Ліза: — Ало, Дарі чому ти дзвониш мені о другій годині ночі
Я: — Гоша і Кіра.
Ліза: — Що сталось Даш, я не розумію?
Я: — Я приїхала в Нью-Йорк до Гоші, а той козел на моїх очах трахав Кіра, та ще й звертаючись до мене, щоб я зачекала поки він закінчить. Ти це розумієш?
Ліза: — Ого це вони покидьки.
Я: — Лізо що мене робити ? Я сиджу на лавочці в парку, і не знаю що мені робити.
Ліза: — Тааак не тільки не панікуй. Викликай таксі і їдь до аеропорту, там купиш квиток до мене. Я ж знаю що твоя мрія, це Лос-Анджелес, та і ми нарешті зможемо побачитись, розвієшся і все буде добре.
Я: — Добре тоді я буду викликати таксі.Бувай.
Ліза: — Пака, пака
ВИ ЧИТАЄТЕ
Ти викрав моє розчароване серце
FanfictionВона навіть не здогадувалася як зміниться її чудеве життя всього лиш за рік . Вона зневірилася в житті та коханні.Але чи зможе він владний Мафіозі змінити життя дівчини на краще? Деякі моменти можуть бути скопійовані з інших джерел.
