Ти викрав моє розчароване серце

23

Ми прийшли поїли, потім я знову взяв ангела на руки та поніс у зал. Через хвилин 5 там зібрались усі робітники дому. 
— Що відбувається? Хто всі ці люди? — прошепотіла мені крихітка.
— Все добре не хвилюйся — заспокоїв її я. 
— І так хочу вас познайомити. Це нова кухарка — показую на жінку яка прийшла з усіма хто там є — а це моя дружина Дарі — показую на крихітку. 
— Хоча б один раз я почую в її сторону погане слово знаєте що буде. Кейт, а ти зайди до мене через 5 хвилин і ви також — звернувся я до Майка та Карла — а тепер розходьтесь. 
— Крихітко, ходімо в кімнату чи будемо тут ? — В кімнату.
 Я відніс її в кімнату 
— Я відійду на десять хвилин добре ? 
— Добре йди — я вийшов з кімнати та попрямував у кабінет. Там вже мене чикали Кейт та хлопці. 
— Як думаєш що з тобою буде? — запитую я в дівчини.
— Пане, пробачте я не знала. 
— Знала не знала яка різниця ? Ти не мала права взагалі кричати, а тим більш називати себе хазяйкою. Ти загнала Дарі на ті уламки, ти думала я не взнаю? Ти прекрасно знаєш що покарання тобі не уникнути. Її стопи всі в порізах і вона зараз не може ходити, і ти також не зможеш. Карл принеси атрибути. —
Він без слів приніс тацю із побитим склом.
— Розувайся — звертаюсь я до служанки.
Вона вже зрозуміла що нікуди не дітись, якщо вона не зробить цього сама, зроблять хлопці. Повільно почала знімати взуття. 
— Швидше я не маю стільки часу, щоб чикати — гаркнув я на неї — ставай у тацю.
Вона мотає головою, не хоче, але мене це не цікавить, що вона хоче в що ні. Я глянув на хлопців, щоб вони їй допомогли. Вони підійшли і силою туди поставили. 
Вона почала кричати від болю. А ми в трьох просто посміхаємось. Для нас це розвага. 
 — Слухай, а ти вже вечеряла? — запитую я в дівчини. Вона мовчить.
— Не чую.
— Ні — чую її зарюмсаний голос.
Подаю знак хлопцям, щоб посадили її на стілець, вони так і зробили. Майк ставить перед нею тарілку з картопляним пюре.
— Щоб все з'їла — я усміхнувся, хлопці так як і я увійшли в кураж. 
Чого застигла їж — штурхнув її Карл. 
Я підійшов та сів за стіл, насолоджуючись цією картиною. Кейт з'їла картоплю.
— А ти знала, що якщо додати в їжу розтерте в порошок скло, то ніхто цього не помітить, а той хто його з'їсть помре через 2 хвилини — я з посмішкою дивлюсь на неї і вона розуміє чому її змусили їсти. 
І от вона починає задихатись, а ми з хлопця сміємось, але ж ми покидьки. 
От вона уже просто мертве тіло, я встаю і підходжу до дверей перед тим повернувшись кинув.
— Спаліть або закопайте. 
Виходжу з кабінету і йду до крихітки. Заходжу вона вже спить. 
Прийняв душ, та ліг коло неї. Поринув у сон.