Ти викрав моє розчароване серце

23

Ми прийшли поїли, потім я знову взяв ангела на руки та поніс у зал. Через хвилин 5 там зібрались усі робітники дому.
- Що відбувається? Хто всі ці люди? - прошепотіла мені крихітка.
- Все добре не хвилюйся - заспокоїв її я.
- І так хочу вас познайомити. Це нова кухарка - показую на жінку яка прийшла з усіма хто там є - а це моя дружина Дарі - показую на крихітку.
- Хоча б один раз я почую в її сторону погане слово знаєте що буде. Кейт, а ти зайди до мене через 5 хвилин і ви також - звернувся я до Майка та Карла - а тепер розходьтесь.
- Крихітко, ходімо в кімнату чи будемо тут ? - В кімнату.
Я відніс її в кімнату
- Я відійду на десять хвилин добре ?
- Добре йди - я вийшов з кімнати та попрямував у кабінет. Там вже мене чикали Кейт та хлопці.
- Як думаєш що з тобою буде? - запитую я в дівчини.
- Пане, пробачте я не знала.
- Знала не знала яка різниця ? Ти не мала права взагалі кричати, а тим більш називати себе хазяйкою. Ти загнала Дарі на ті уламки, ти думала я не взнаю? Ти прекрасно знаєш що покарання тобі не уникнути. Її стопи всі в порізах і вона зараз не може ходити, і ти також не зможеш. Карл принеси атрибути. -
Він без слів приніс тацю із побитим склом.
- Розувайся - звертаюсь я до служанки.
Вона вже зрозуміла що нікуди не дітись, якщо вона не зробить цього сама, зроблять хлопці. Повільно почала знімати взуття.
- Швидше я не маю стільки часу, щоб чикати - гаркнув я на неї - ставай у тацю.
Вона мотає головою, не хоче, але мене це не цікавить, що вона хоче в що ні. Я глянув на хлопців, щоб вони їй допомогли. Вони підійшли і силою туди поставили.
Вона почала кричати від болю. А ми в трьох просто посміхаємось. Для нас це розвага.
- Слухай, а ти вже вечеряла? - запитую я в дівчини. Вона мовчить.
- Не чую.
- Ні - чую її зарюмсаний голос.
Подаю знак хлопцям, щоб посадили її на стілець, вони так і зробили. Майк ставить перед нею тарілку з картопляним пюре.
- Щоб все з'їла - я усміхнувся, хлопці так як і я увійшли в кураж.
Чого застигла їж - штурхнув її Карл.
Я підійшов та сів за стіл, насолоджуючись цією картиною. Кейт з'їла картоплю.
- А ти знала, що якщо додати в їжу розтерте в порошок скло, то ніхто цього не помітить, а той хто його з'їсть помре через 2 хвилини - я з посмішкою дивлюсь на неї і вона розуміє чому її змусили їсти.
І от вона починає задихатись, а ми з хлопця сміємось, але ж ми покидьки.
От вона уже просто мертве тіло, я встаю і підходжу до дверей перед тим повернувшись кинув.
- Спаліть або закопайте.
Виходжу з кабінету і йду до крихітки. Заходжу вона вже спить.
Прийняв душ, та ліг коло неї. Поринув у сон.