Ти викрав моє розчароване серце

2

Далі історія буде від першого обличчя.

Pov :
В роздумах я навіть не замітила, що уже стемніло, потрібно повертатися до дому, тому що в полі ночувати не варіант, враховуючи те що тут можуть водитись різні тварини яких я боюся.Так вам не привиділось, я ще та боягузка. Я дістала телефон, увімкнула ліхтарик і почала крокувати назад у село. Так сьогодні я зайшла далеченько, але це не страшно, адже я знаю цю дорогу як свої п'ять пальців. Поки я іду до дому я вам розкажу трішки про себе.

Почну я з того що мене звати Дарія, але я не люблю, щоб мене так називали тому мене  називають Дарі.Я Українка і живу у селі, чомусь люди з міста коли чують що я з села, відразу думають що я забита селом селючка, але це не так, те що я допомагаю батькам по господарству не дає мені статус "селючки".Я розуміюся у моді у мене є досить дорогі красиві речі, умію фарбуватися,так як і  міські дівчата. У мене є хлопець, зустрічаємося ми з ним десь вже роки зо два, його звати Гоша. Також у мене є дві подруги Ліза і Кіра. Але про них пізніше, адже я прийшла до дому.

Мама: — доню іди вечеряти
— Ні мамо я не хочу
Мама: - тобі іди в кімнату і підготуйся до екзаменів, але не засиджуйся, бо уже одинадцята!
- добре мам

Ви напевно спитаєте чого я не хотіла вечеряти ? А я вам відповім, я взагалі майже не їм, адже я вважаю що в мене некрасива фігура.Хоча всі довкола кажуть що в мене все ідеально.

Зайшовши в кімнату я взялась за навчання, просидівши так години зо 2 я взяла в руки телефон і почала гортати Instagram. Там мені попадаються новини про американців, хоча, як на мене, це дивно. Так у мене є нездійсненна мрія поїхати відпочивати в Лос-Анджелес, але це не значить що мені повинні висвітлюватись про них новини, чесно кажучи іноді мене це бісить. Так і заснула я з телефоном у руках.

Усі три дні проходили однаково навчання, прогулянка, і знову навчання. 

Сьогодні важливий день, сьогодні я напишу вступні.

Я одягнула джинси та чорний топ, взула кросівки й побігла в універ.
Написавши усе, адже мені здалося що питання були занадто легкими. Мені залишилося тільки чекати результат. 

Так в очікуванні я провела чотири години та виявилося що я вступила радості у мене не було меж.