Ти викрав моє розчароване серце

13

Було десь година 8 вечора я одягла джинси та топ,  доповнила його кардиганом.
Сьогодні в планах в мене напитись, бо просто немає куди випустити все що в мені є.Взула кросівки й почимчикувала у клуб. Та клуб я вибрала не простий 
,  а той що в самому центрі, колись Ліза мені говорила що власник цього клубу є якийсь дуже впливовий чоловік з яким краще не зв'язуватись, але чує моє серце що вона таки з ним якось та пов'язана. Таксі викликати не стала,  адже гроші мені будуть потрібні не для цього. Зайшовши в приміщення в ніс відразу вдарив запах,  алкоголю та наркотиків, але моє направлення було курс на бар. Підійшовши туди бармен відразу звернув на мене увагу,  через те, що і голосять правила я віддала йому 500$ і тоді можна пити все що хочеш і скільки хочеш. Вирішила почати з чогось легкого.
— Бармене, білого вина, будь ласка.
Бармен без слів виконав моє прохання.
Випивши його одним духом
— Повтори посміхнувся, але повторив.
Знову випила, але вже вино набридло.
Піднявши руку,  я привернула увагу бармена 
— А давай но червоне — він дав червоне, і потім на прохання знову повторив.
А далі мене понесло:лікер, джин, абсент, текіла, лимончика і як вишня на тортику коньяк, але коли я випила зі стаканів 5 коньяку, біля мене з'явився якийсь чоловік. 

— Ей краль, познайоммось — От дядько ну хто його просив підходити до мене, він відволікає мене, я вирішила подумати, а він збиває думки. 
— Проти — коротко і ясно
— Ну чому, кралю, ми з тобою можемо провести хороший вечір — ти ба який настирний.
— Що не зрозумілого я сказала?  — він потягнув мене за руку — Ти що геть очманів?Навіщо ти мене тягнеш, я сказала що проти, пусти — а йому хоч би що.Я пробую вирватись з його хватки 
— Кралю та не рипайся ти,  я все зроблю як треба — від такої наглості та від того скільки я випила, незважаючи що мій розум не працює взагалі, в мене язик розв'язався добряче.
— Ти що геть тупий ? Я ж кажу пусти, ти не розумієш, в тебе будуть потім проблеми
— вириваю руку, а він сволота не відпускає, він вже починає злитись і крізь зуби видає.
— Та які проблеми ? Що ти мені зробиш, малявка. — він напору як він мене тягне я спотикаюсь, але не падаю, коли почувся голос перед нами той покидьок мене пустив і я лечу на підлогу, мене хтось зловив, але хто я не розумію.
— Вона то може і нічого тобі не зробить, але що зроблю з тобою я, як ти думаєш? — видає голос чоловік, який мене вловив.
Чоловік мене не відпускає, але це не той покидьок.
— Пане, вибачте мені, я не знав, що вона ваша, пробачте, не робіть зі мною нічого, будь ласка - ооо він ледь не плаче. Цікаво хто той чоловік що держить мене, і хоч би що там було я не хочу що б він мене пускав, а то я гепнусь так добряче.