Заплутана історія

16

Фелікс ліг спати і таки замкнувся.
Майже всю ніч Хьонджін просидів під дверима кімнати Лі.
У Фелікса посеред ночі почала боліти спина. Він встав з ліжка. Спробував трохи порухатися, порухати спиною, руками.
Почулось виття вовка. Десь зовсім поруч. Фелікс визирнув у вікно. Біля його будинку горіли очі, ті самі, що й два дні тому. Очі пішли до дороги. Потім вони зникли, але через секунду він побачив людину. Він точно бачив вовка, що перетворився на людину. Там стояв ліхтар і було трохи видно. Та людина пішла до дверей, потім до вікон.
Фелікс відійшов від вікна і попрямував до дверей. Він відчинив їх і вирішив знайти Хьонджін(його тоді не було). Нікого вдома крім нього не було. Він перевірив всі відчинені кімнати і горище. Він вже повертався до своєї кімнати.

-Ти чого не спиш? - запитав ззаду Хьонджін.
Фелікс підбіг до нього і сильно обійняв.
-Прошу тебе, будь ласка, можна я буду жити в тебе? Мені страшно бути там.
-Що сталось? - "Невже він бачив перевертня?'' - подумав Хван.
-Там перевертень. Біля мого будинку. Якби я там був, він би мене вбив? Правда?
-Заспокойся, - Хьонджін гладив Фелікса по голові.
У хлопця явно паніка і переляк, він навіть забув про біль у спині. Не кожен день таке побачиш. Тим паче, коли розумієш, що ця істота проти тебе. Інакше це вже не пояснити.
-Де ти був? На вулиці? Ти такий холодний. Весь.. і одяг не виключення. Скажи, що то був ти.
-То був не я....так, я там був, але я прогнав його.
-Ти цілий? Він нічого тобі не зробив?
-Все добре. Заспокойся, - Хьонджін поцілував Фелікса в лоб. - Я тебе нікому не віддам.
"..і собі не залишу. Як тільки виздоровієш, я одразу відвезу тебе в Австралію", - подумав Хван. 
-А тепер пішли спати? - ніжно запитав Хьонджін, коли Фелікс трохи заспокоївся.
Хван взяв Лі за руку вони пішли в кімнату Хьонджіна. Там тільки одне вікно, що веде на стіну іншого будинку.
-Поспиш тут... Я буду поряд.
-Залишся зі мною.
Хьонджін підійшов до свого сховку і взяв один кубик крові. Там залишилось ще чотири. Потім підійшов до ліжка і ліг біля Фелікса. Фелікс пригорнувся до нього, як маленьке кошеня. Він так швидко заснув. Хьонджін ще довго дивився на нього.

Зранку Хьонджін прокинувся у тій же позі, що й заснув. Хіба що Фелікс міцно його обіймав.
Годинник на стіні показував восьму.
Фелікс теж прокинувся. Хьонджін його не збудив. Розбудив його біль у спині.
Він відпустив Хвана, випрямився і тихо простогнав від болю.
-Болить спина? - запитав Хван.
-Так. Я тебе не розбудив?
-Ні. Зачекай, я зараз принесу щось.
Хьонджін встав і пішов на горище. Він взяв ту мазь і зілля. Повернувшись в кімнату, хлопець згадав, що сьогодні до нього має прийти Едіт. І що вона скаже на це? Вона ж не така стримана.
-Зараз я тебе натру, а потім вип'єш зілля. Знімай сорочку.
Хьонджін натер Фелікса тою маззю і разом з цим зробив масаж, потім витер зі спини залишки субстанці.
Фелікс пішов на нижній поверх, Хьонджін переодягнувся і причесався. Займало то менше хвилини. Хван догнав Фелікса на сходах.
-Допомогти?
-Як ти так швидко переодягнувся?
-Це секрет. Слухай, сьогодні прийде Едіт? Ти не можеш посидіти в кімнаті?
-Добре. А вона тобі хто? Дівчина?
-Ні. Їй шістнадцять. Вона ще мала для цього всього.
-Чому? Зараз в її роках вже народжують.
-Ні, я не дозволю. Хай спочатку вийде зі школи, вивчиться, знайде роботу, а потім вже про сім'ю думає.
-Мені так само батьки казали😅.