Заплутана історія

21

-Я поїду за першої нагоди. Не буду тебе мучити.. Не побивайся через сьогоднішнє. Я тебе розумію.
-Та де там..
Фелікс спочатку боязко і обережно взяв Хьонджіна за руку. Хван одразу перевів погляд на нього. Він відчув цю маленьку підтримку.
-Ти не боїшся?
-Ні, я ж знаю тебе.

***
У місті почали зникати люди з більшими темпами, ніж раніше. За цих два дні зникло тільки шестеро людей. Але найголовніше, що ці люди зникають у районах навколо району Хьонджіна. Це можна пояснити тим, що у тому районі майже нікого нема. Капітан Джонсон щось запримітив у Хьонджінові. Він шукав як до нього підібратися. Але марно. Що ж такого може зробити Хьонджін? Він мирний житель. Але якщо Джонсон щось запідозрив, то не відчепиться доки не спромткє свої думки.

Наступний день

Спочатку Фелікса розбудив будильник. Він встав пішов на кухню. Він буквально спав на ходу. Остаточно його розбудив стук у двері. Він відчинив.
-Добрий день. Я капітан Джонсон, - представився чоловік.
-Щось сталось?
-Ви знаєте, що в місті зникають люди?
-Так.
-Я розслідую ці дивні зникнення. Є ще дещо. Ви чули, що знаходять трупи без крові?
-Так, - відповів Лі.
-Як думаєте, хтось може таке вчинити?
-Я тут недавно. Всіх не знаю в місті, тільки на нашій вулиці.
-А, що скажете про Вашого сусіда Хьонджіна? Містер Стівен каже, що ви товаришуєте.
-Так. Він спокійна, тиха людина. А чого б це Ви про нього запитали? - здивувався Фелікс.
-Та так. Про нього ніхто нічого не знає з вашої вулиці, тільки Ви.
-І не дивно. На нашій вулиці одні діди живуть. Що ж він з ними буде тусуватись?
-Хм..Добре, до побачення.
Джонсон вдав, що пішов, а сам сховався. Він думав, що Фелікс може щось приховувати щодо Хьонджіна. 
Лі зайшов на кухню, обдзвонив рідних, проводив час, як зазвичай. Він пішов на другий поверх і зателефонував Хьонджінові. Він не брав слухавку.

Сьогодні знайдено труп двох людей, з них висмоктали всю кров. Люди в паніці. Ніхто не хоче нікуди виходити, бо страшно. Поліція намагається не розповсюджувати інформацію, але у кожній конторі є свої кроти.

Фелікс пішов до Хьонджіна.
-Ти не змок? - Хван його гостинно зустрів.
-Ні, я ж з зонтом.
-Толку з нього, коли так лляє.
-Ти чув про зникнення?
-Так. І про трупи теж.
-Це справа рук вампірів? - Фелікс став біля каміну, де витанцьовувпли язики вогню.
-Так. Я думаю, що це зробив тільки один вампір. Він тут дуже довго живе. Та й він вже дуже старий..Не переживай, тебе не унюхає. Його нюх давно затупився.
-Це добре.
-Але не розслабляйся.
Фелікс придивився до Хьонджіна. Він помітив, що у Хвана знову губи набули червоного кольору.
-Чому так дивишся на мої губи?
-Чому вони такі червоні? Це не вперше.
-Ти не чув про існування губної помади?
-Хіба ти користуєшся такою яскравою?
Хьонджін просто всміхнувся. 
-Що від тебе хотів Джонсон?
-Він розпитував про зникнення, трупи, про тебе..
-Про мене? Він мене підозрює?
-Напевне, я не знаю. Але ставлення в нього до тебе не дуже хороше.
-Ти ж не видав, що я там був?
-Ні.

Фелікс стояв біля каміну. Хьонджін сидів на кріслі і дивився на Фелікса.
-Ти щось хочеш запитати?
-Де ти був цієї ночі?
-У тебе.
-Тебе не було годину, - сказав Фелікс.
-А чого ти вночі не спиш?
-А чого ти вночі не спиш? Де ти був?
-Вдома.
-І зранку повернувся назад?
-Я праску не вимкнув.
-Ти прийшов до мене обідом. Хата би вже давно згоріла.
-Під дощем? - риси обличчя Хьонджіна зберігали спокій.
-Ти йдеш від відпові?
-А ти любиш лізти не в свої справи?