Заплутана історія

20

Фелікс пропустив Хьонджіна. Він пішов до дверей. На кінець Хван подивився на Фелікса, що стояв у дверях іншої кімнати і жалібно дивився в його сторону.
Хьонджін вийшов. Він пішов додому. Думки про Фелікса не давали йому покою. І розкритися йому він не хотів.

Через дві години Хьонджін повернувся до Фелікса. Він зайшов у кімнату невчасно. Лі був тільки в одному рушнику. Він не помітив Хвана. Але відчув. Хьонджін обійняв його ззаду за талію.
-Хьонджін? - Фелікс здригнувся від холодних рук хлопця.
Хван зараз не в собі. Він ніжно поцілував Фелікса в плече, ще раз і ще. Хьонджін рухався до шиї хлопця і поцілував там.
Фелікс почав пручатися. Хьонджін занадто сильно його тримав.
-Пусти мене! - він старався якось вирватись.
Хьонджін провів язиком по шиї хлопця і вже збирався його вкусити, як прийшов в себе. Він відступ від Фелікса до стіни і прикрив обличчя руками. Потім вдарив себе по щоці.
Фелікс лише зараз обернувся до Хьонджіна. Хван сидів на землі і прикривав обличчя.
-Ти мене зґвалтувати хотів?
-Ні. Це не те про, що ти подумав, - Хьонджін підвівся і підійшов до Фелікса. Лі відступив крок назад.
-А про що тут подумати можна?
-Я зірвався.
-Зірвався. Давно вже хочеш мене?
-Відколи ти тут. Але ти знову же не про те думаєш.
Фелікс дивився на Хьонджіна переляканими чи здивованими очима. Хьонджін заплющив очі, видихнув і сказав:
-Для початку одягнись.. я тобі розповім, що зі мною..
Хьонджін вийшов.
Фелікс одягався.

"Сказати йому правду чи щось видумати? Я не можу більше стримуватись. Хай вже їде", - тим часом думав Хван.

-Заходь.
Хьонджін зайшов до Фелікса. Він ще трохи був здивованим. Хван сів біля Лі.
-Як ти вже зрозумів у світі є перевертні..Дехто з них вже нападали на тебе. Ними править Венесса....Твій дядько теж був не зовсім людиною. Він був вампіром, його вкусили.
-Давно?
-Чотири роки.
-Ти знав? - запитав Лі.
-Так. Його вкусив напівкровка, тому у нього не було всієї сили. Зараз дуже багато розвелося напівкровок. Це нашадки вампірів і людей, перевертнів і людей.. У цьому місті є тільки два чистокровних вампіри. Вони вбивають людей, крадуть їх душі, випивають їхню них кров, роблять все, як колись.
-Мені щось таке розповідав Джо.
-Він казав тобі берегти кров? Твоя кров і твій зараз дуже виразно чути. Для таких істот це, як нарк0тик. Перевертням ти потрібний, щоб створити з тебе бійця. Кажуть, що людина з четвертою групою крові стане дуже сильним перевертнем. Якби ти пручався, вони б вигнали з тебе всю кров і випили б її. Це надало б їм сил....А от для вампірів ти просто, як найдорощий і найкращий алкоголь. Твоя кров надасть їм насолоду і кайф, - сказав Хьонджін.
-Чому тоді на мене не полюють вампіри?
-У вампірів є давній закон. У них є своя територія на якій вони живуть і оберігають. Іншим вампірам не можна ступити туди на полювання. Віл і я уклали таку угоду. Це була наша територія, ми захищали її.
-Ти мав щось розповісти про себе.
-Я теж не зовсім людина. Моя мама чародійка.
-Ти приховував від мене свої сили? - запитав Лі.
-Я їх майже не маю. Зіллєваріння, заклинання - це все. Іншої такої сили в мене нема.
-А твоє ставлення до мене це наслідок мого запаху?
-Так. Ти дуже маниш мене.. Я не можу залишатися з тобою на одинці так довго. Навіть зараз, - Хьонджін опустив свій погляд. - Ти тепер знаєш, що я не можу себе контролювати. Але такого ефекту я ще не бачив.