Заплутана історія

15

Хьонджін вирішив не показуватися Феліксові таким. Для початку він переодягнувся, бо одяг де-не-де був трохи пірваним і в крові. Тепер він чекав, щоб загоїлись рани.
-Хьонджін, що там сталось? Чому ти туди пішов?
-Таа...Забудь.
Фелікс ступив крок.
-Стій де стоїш! Не підходь!
Але ж Хьонджін стоїть спиною до Фелікса, звідки він знає, що Лі робить?
Хьонджін повернувся до Фелікса обличчям, коли подумав, що все вже зрегенерувало.
-Тобі не пора спати?
-Ні. Пів на дев'яту. Ще рано.
-О котрій зазвичай лягаєш?
-Лягаю о десятій, а от засинаю.ну, як коли. Вчора о третій, позавчора о п'ятій.
-Будеш лягати, замкнись зсередини, - сказав Хьонджін.
-Нащо?
-Просто так.
-А якщо я знову захочу побути з тобою?
-Не бажано.
-Добре. Але замикатись то нащо? Якщо хтось влізе в вікно і схоче тебе пограбувати, ти ж навіть знати не будеш як мене пристрелять, - сказав Фелікс.
-Ніхто сюди не влізе. На цій вулиці грабувати нема кого.

*стук у двері*
Хьонджін зійшов низ, а от Фелікс нічого не чув.
На порозі стояв поліцейський.
-Добрий вечір. Я капітан Джонсон. Що Вам відомо про загиблого Роберта Сміта?
-Він помер? Коли? - Хван вдав ніби був в шоці, він же ж навіть знає хто його вбив і де нападник зараз.
-Десь годину тому. Тіло знайшов містер Вільямс(Джо).
-Що ж він там робив так пізно?
-Не знаю, він не каже. Ви не переживайте, він перший підозрюваний. Але Ви другий.
-Що прям так одразу? Без підстав?
-Може ви щось не поділили, - капітан зміряв Хьонджіна поглядом.
-У мене з Смітом не було жодного спілкування, не те щоб щось не поділити.
-Але це треба перевірити.
-Перевіряйте, - Хван зачинив двері.

"От же молодняк зараз. Ще б до мене через них поліція не чіплялася", - Хьонджін пішов до кімнати Фелікса.
Лі стояв, спершись руками на підвіконня, і дивився у вікно. Хван тихо зайшов, став біля Фелікса і так само зробив.
-Що там сталось? - запитав Лі.
-Сміта вбили.
-Що? Як?....Зачекай..Ти випадково не туди йшов?
-Підозрюєш мене?
-Ні...Чи це ти викликав поліцію туди?
-Ні. Це Джо зробив.
-Що він там робиш?
-Хотів би я знати. Його взяли, як першого підозрюваного, але скоро всеодно  відпустять. Джо не зробить такого ні з ким і ніколи, - відповів Хван.
-Він справді такий безневинний? Ти його сильно захищаєш.
-Ну, він має свої гріхи, але то його проблеми.
-Тоо все-таки, що ти там робив?
-Ловив вбивцю....це навіть те чого тобі не потрібно було знати..Лягай спати.
Хьонджін розвернувся і пішов, але Фелікс спіймав його за руку і став перед ним.
-Ти знову щось приховуєш?
-Я не хочу, що ти все знав. Ти ще дитина.. Повір, я не бажаю тобі такої долі, як у мене чи твого дядька.
-Тоді чому не хочеш хоча б відкритися мені? Я хочу тебе краще пізнати.
-Повір, краще не треба, - Хван провів своєю рукою по щоці Фелікса. - Я ще гірший за це місце..
-Але ж це не так.. ти хороший..
-Поки що..якщо ти не замкнешся в кімнаті я можу в будь-яку хвилину з'явитися і тоді...
Хьонджін минув Фелікса і вийшов з кімнати.

Шанс, що Хьонджін стримається є. Доки у нього є запас крові, все можливо буде добре. Але сьогодні він відчув запах свіжої крові, що набагато сильніше зваблює його ніж заморожена кров. У Феліксові якраз таки тече свіжа кров. Не факт, що замкнуті двері допоможуть. Але ж Хван стримує себе.