Танець кохання чи пристрасті?

Застаріла мрія

З дитинства я любила танцювати. І це стало моїм покликанням. Пам'ятаю, коли мені було 5, я змушувала свою сестру танцювати, але вона не поділяла мого інтересу. Ще в дитинстві мене віддали на бальні танці, але я кинула їх у віці 12 років, і через рік вже скучала за паркетом, довгими тренуваннями та концертами. У віці 16 років я поїхала зі своєю мамою до Пітера. Я мріяла про це цілий рік і на кожному святі відкладала гроші на поїздку. Санкт-Петербург був прекрасний, це місто закохало мене. Я захотіла тут вчитися, тому що я особистість творча, після закінчення школи у своєму рідному місті та після випускних іспитів, я майже одразу поїхала до Пітера. Батьки допомогли винайняти квартиру, я вступила до театрального, як і хотіла. І ось минуло 3 роки, я вже купила квартиру у хорошому районі, недалеко від університету. Мене звуть Віка і мені 19 років, хоч сьогодні і неділя, але я за звичкою встала о 6-й ранку. Не снідаючи, я пішла на пробіжку, зробила зарядку на улюбленому килимку для йоги, пішла в кафешку. Там замовила карамельний латте випила його, насолода цієї кави бадьорила і надавала мені гарного настрою. 09:30 я вже була в приміщенні, де зазвичай я проводжу дітям тренування з танців. У вільний час від навчання я підробляю вчителем танців, і записую в ютуб та інстаграм відео, шматочки моєї хореографії. Після повсякденного тренування, я віддаю дівчаток батькам.
-Кьяра, твоя мама схоже спізнюється. раз вона спізнюється то ми можемо ще позайматися, якщо ти не проти?)
-Віка, ви така гарна! Звичайно позаймаємось
За півгодини, в зал постукали. І зайшов високий блакитноокий брюнет і гукнув дівчинку.
-Кьяра!
-Батько! - радісно вимовила дівчинка і підбігла до чоловіка.
Сказати, що я була в шоці, нічого не сказати. Переді мною стоїть мій кумир.
Кьяра обняла тата, потім підбігла до мене і потягла до батька. Я не могла сказати жодного слова.
-Тату, це моя вчителька Віка. Вона позаймалася зі мною додатково!
- Дуже вдячний, Вікторіє. Спасибі, що позаймалися з моєю донькою і не залишили її з охоронцем.
Взявши всю сміливість, я сказала.
- Звичайно, та завжди рада допомогти!
Я не знаю, що було тоді в мене в голові, напевно, я просто не могла повірити. Я пам'ятаю, як у юному віці представляла нашу зустріч і завжди хотіла поставити багато запитань і розумно вести бесіду, ось я з ним зустрілася, а говорити боюся. Арсеній узяв Кьяру за руку.
-Тату, а ти і наступного разу мене забереш?
-Можливо, якщо твоя мама дозволить, люба.
Він обійняв її.
-Тату, я переодягнуся і підемо!
Вона суворо всім виглядом показала йому щоб він чекав її, а сама підстрибом бігла в роздягальню.
-Кьяра дуже талановита, і ці півгодини пішли їй на користь.
- Правда? Я Арсеній.
Він простяг руку.
-Так, я Віка.
Та ось так я затупила, знову сказавши своє ім'я.
Дівчинка переодяглася, вибігла з роздягальні, на прощання обійняла мене і попрощавшись, вони пішли.
Я весь день не могла прийти до тями, наступного дня, понеділок для мене це був ніби сон, я випила каву, помила голову, надягла чорну сукню, чорні туфлі, червоний бірет, зверху чорне пальто. І пішла на пари, кілька годин теорії яка не знадобиться, і ось моя улюблена пара це хореографія, вчитель у нас знаменитість, знайомий з Мігелем, він вчив багатьох людей, які виграли в проекті «Танці з зірками». До речі, цієї осені знову запустять новий сезон. Так ось мій улюблений Ігор Олександрович як завжди лаяв усіх. "У вас немає пристрасті!" "Танець-це емоції!", "Покажіть мені все що відчуваєте" це його улюблені фразочки. Я стала його улюбленицею, коли на першому курсі прийшла на вступний іспит, і показала всю себе. Нашу репетицію зупинили, деканша підійшла до Ігоря Олександровича щось сказала і він вийшов. Поки всі відпочивали, я репетирувала шматочок, який у мене погано виходив.
-Що Вікочка, перестала йому смоктати, раз так стараєшся?
У мій бік це сказала заздрісна, найкрутіша Ліза Дрянова, вона народилася і виросла в Санкт-Петербурзі і в неї вся родина актори і вона хоч і погано грає, але пішла цими стопами. Вона брюнетка, і звичайно ж у неї є хлопець і своя почет Маша і Даша, вони стають суками колись поряд Ліза, а на першому курсі вони були милі зі мною, вони сестри близнюки їх часто плутають, але вони звикли.
Я мовчки вислухала коментар у свій бік і продовжила репетирувати.
У той час як у коридорі Ігор Олександрович говорив із гостем, який часто бував у цьому театральному, і йому знадобилася допомога.
- Мені потрібна обдарована актриса, яка добре танцює, у тебе є така на останніх курсах? Запитав чоловік у чорному пальті.
-Слухай, а навіщо тобі?
-Мене запросили до «Танців зі зірками» і мені потрібна партнерка. Серед своїх у мене таких немає.
-Ну, Погодь. У мене одна дівчинка. Вона якраз зараз у мене, пішли подивишся і скажеш підходить чи ні. Вони мовчки зайшли, зайшли тихо. Через музику я не почула, як вони увійшли і продовжила танцювати. Чоловік у плащі хмикнув і погодився, він сів на стілець і доки Ігор Олександрович довів пару він сидів і чекав мовчки. Я його не бачила, після пари мене залишив Ігор Олександрович. Коли Ліза виходила, вона повернулася на мене і показала язиком наче смокче і вийшла регочучи з дівчатками.
- Чого ви хотіли?
Я стояла спиною до виходу та стільців, чоловік підвівся і підійшов до нас.
-Вікочка, це Арсеній Сергійович Попов. Ти найкраща на потоці, та маєш допомогти моєму старому другу в танцях.
-Здрастуйте, я можу розповісти все докладніше за чашкою кави, якщо ви не проти?)
Давайте забудемо те, що я говорила що вчора була в шоці, я зараз в більш нервовому і шокованому стані.