Танець кохання чи пристрасті?

Настольгія минулого

Після того, як ми з Арсенієм сп'яніли, він потягнув нас на повітря і ми пішли на набережну.  На вулиці було дуже холодно, але нам було начхати на вітер і на холод нас зігрів алкоголь який ми стягнули з клубу.  Віка дуріла і йшла біля поручнів з боку води, а Арс тримав її холодну руку, щоб та не впала.
Вони проходили повз 3 хлопців які грали музику гітарист, барабанщик і соліст.  Таке часто можна побачити на набережній.
Вона спустилася до Арсенія.
-Давай потанцюємо
Арсен був трохи приголомшений пропозицією, але поставив пляшку на землю та запросив на танець.  Віка на секунду відвернулася як Арс вже підійшов до тих самих хлопців, він з ними поговорив і через хвилину вони почали грати не задерикувату музику, а чудову пісню.  Спокійну, милу, Арсен не знав цієї пісні, а Віка впізнала її з перших нот.  Пісня, яку вона любила слухати раніше коли жила тут у рідному місті Сильно— Monatik.
Чоловік обійняв Віку за талію, а та дивилася на нього закоханими очима та кайфувала.  Занадто багато спогадів пов'язаних з цією піснею.. і всі вони були прекрасні по своєму, перший табірний танець, або перший поцілунок, або як Віка плакала в подушку від того, коли дізналася те що вона поїде в Пітер, але все добре закінчилося коли вона переїхала,  їй багато хлопців розбили серце, і потім вона закрилася і тримала всіх на відстані, але з Арсенієм все інакше.  Вона і не мріяла бути в його обіймах, вона хотіла лише допомогти.  Але ця вигода в ній трохи мукала сумніви, а раптом це просто гра?
Просто гра і коли закінчаться зйомки він обірве всі наші зв'язки... але ці думки припинив його оксамитовий голос.  Він змахнув своєю рукою сльозу, яка скотилася по щоці, і обійняв мене міцно.
-Все добре?
-ні..
-Що трапилося?
-Давай ми завтра ж поїдемо додому?
-Як скажеш, але я думав ми тут ще тиждень будемо.
-я не витримаю ще тиждень.
-Добре, Віко.
-Арс
-м?
-я тебе люблю
-і я тебе
Він поцілував мої холодні губи, він теж був холодний, але все ж зігрівав мене.

Наступного ранку трохи боліла голова, але встала я досить рано і почала відразу ж збирати речі, після того я спустилася і приготувала млинці.  І з поговорила з татом за чашкою кави, але потім він пішов на роботу, і як тільки він пішов на кухню, спустився Арсеній.  Я стояла спиною до входу на кухню і думала це тато щось забув, і тому не обернулася і продовжувала смажити млинці.  Мої талію обняли великі руки, я злякалася, але Арс поцілував мене в шию і сказав своїм сонним і трохи охриплим голосом.
-Доброго ранку, смачно пахне
-Іди сідай за стіл, будеш кави?
-Так
Він поцілував мою маківку і пішов за стіл.  Я доробила млинці і коли обернулася поставити тарілку на стіл побачила як Арсенія, а точніше його волосся мучить моя сестра.  Вона розкуйовдила йому всю зачіску він вдивився смішно і я не стрималася і посміхнулася.  Поставила млинці на стіл та каву Арсенію.
-Я буду чай, сестричка!
— Добре, тобі сметану чи варення?
-Варіння
Сказали в один голос моя сестра та Арс.  Дівчинка сіла на своє місце, а Арсеній почав пити каву.  Після того, як я обслужила всіх, я пішла в душ.  Звичайно, коли ми спустили валізи до виходу, мама почала просити залишитися.  Але її не хотіла слухати.  І попрощавшись з усіма, ми поїхали на вокзал.  Дорога назад була швидкою, у мене галерея була заповнена сплячим Арсенієм.