I helped Him

Я не зміг нічого зробити

Я повільно відкриваю очі,даючи привикнути до темноти.Через декілька секунд я починаю бачити силуети кімнати.Відчуваю тихе копошіння і незрозумілі звуки.
«В телефоні я не сиділа перед сном,тому вирогідність того,що я забула виключити телефон катастрофічно мала»Мене кидає в легку паніку.Я два рази клацаю по телефоні і він загорається 03:56.Ліниво та повільно повертаюсь на другий бік.Перевірити,що сталось,можливо в мене глюк.Місяць світить прямо у вікно.Лягаючи на предмети в кімнаті.Відчуваю як холод підходить до кінчиків пальців.Я ще сонна тому надіюсь,що мені сниться.Після того як мене хотіли два рази вбити,мені страшно від будь - якого шороху.Я повертаюсь в сторону Джеймса і бачу як він вовтузитися в ліжку.Піт виступив капельками схожими на росу в нього на лобі.І він плаче.Сльози течуть в нього,наче в мене тоді коли він мене заспокоював.Йому сниться кошмар.Коричневе волосся мокре від поту.
Я беру його за руку відчуваючи холод його пальців.Що йому сниться неможливо дізнатись поки він — це бачить.Я легенько трясу його за плече як робила в кухні коли він задумався.Він рухається від моїх дотиків.Ліжко прогинатися під ним і він відкриває очі.Джеймс сідає його блакитні очі наче аквамарин* виглядають пустими та сірувато-блідими.Волосся спадає на лице короткими прядками.Він важко дихає,його груди підіймаються і опускаються з великою амплітудою.Він декілька хвилин сидить так не звертаючи на мене уваги.А потім його дихання вирівнюється і я наважуюсь доторкнутись до його лиця.Він смикається і його трусить нарешті він звертає на мене увагу.Бакі переводить погляд з дверей на мене повертаючись всім тілом.Хлопець декілька секунд бігає очима по моєму лиці,після чого його погляд стає яснішим.
Я витираю йому щоку від сліз він,до сих пір плаче.Барнс зупиняє мою руку,акуратно поглажує її.Після чого притискає свої губи до моєї руки заплющуючи очі.Викликаючи в мене тріпотіння і сильне стукання серця.Тоді його вуста торкаються моїх,я заплющую очі.Мої пальці тягнуться вгору й заплутуються в його довгому каштановому волоссі.Його поцілунок м'який й спраглий.
— Я боявся — я боявся,що втратив тебе.Але ти тут —
Шепоче він мені на вухо.Я відчуваю його гаряче дихання в себе на шиї.Я тремчу чи від його дихання чи від поцілунку.Джеймс притискає вуста до мого вуха й цілує мене. Легко проводить руками по моїх плечах і продовжує — Я кохаю тебе — каже він — Чесно я думав,що не зможу більше нічого відчувати після того як я був Зимовм солдатом — він продовжує шепотіти мені на вухо.Наче боячись,що нас хтось підслуховує — Але серце сильніше чим мої здогадки.Я ніколи так нікого не любив як тебе.Та це не просто прив'язаність — я відчуваю тут — він знову підносить мою руку на кладе її на ліву частину грудей.І я відчуваю його теплу шкіру та легкі удари —це його серце.Він обіймає мене притискаючи до себе,впираючись носом в шию.Джеймс усміхається я не бачу цього,але відчуваю як його губи розтягуються в усмішці.Після чого цілує мене в шию,я мовчу незнаючи,що сказати.Безумовно він мені подобається,але деколи для мене так складно — це сказати.
— Твій запах зводить мене з розуму — він говорить впевнено напівголосно вдихаючи мої духи.
— Що тобі приснилось? — видавлюю з себе я.Мені потрібно хоч щось йому сказати.Він притихає.Бакі підносить голову дивлячись на мене.Нарешті його очі стали голубими.Мені подобаються його очі,вони нагадують мені теплі хвилі моря.Легкий спокій на душі і відпочинок.
— Я знову став зимовим і вбив тебе.Потім я проснувся та хотів перевірити як ти,але ти була мертва — Я не зміг нічого зробити— Його голос тремтить.Він знову шепоче боячись,що це збудеться.Я бачу як гаряче сльоза котиться в нього по щоці.
— Вибач я не мав би, —Я розумію про,що він говорить.Джеймс відводить погляд.
— Це нормально проявляти емоції,не залежно від статі й віку. — Я заспокоюю його він повертає голову в мою сторону.Поглядом запитуючи чи це правда.Я мовчу.
Беру його лице двома руками я.Відчуваючи під пальцями щетину,але мені всеодно.Пропалюючи мене поглядом він слідкує за моїми діями.Я підсувають ближче до нього та сідаю йому на ноги.Він мовчить очікуючи моїх наступних дій.Я заправляю випавше волосся йому за вухо цілую його заплющуючи очі.Я не задумаюсь ні про,що,Мені приємно — це головне наразі.
Він відстороняється — Я не дозволю нікому тобі нашкодити, — говорить він.Я дуже на це надіюсь,адже два рази наступати на одні і ті ж граблі буде неприємно.
— Я буду охороняти тебе сам.Я повідомлю завтра Старку, — говорить він дивлячись мені в очі.Бакі знову притискає лице до моєї шиї.Він робить це ніжно так ніби боїться зробити боляче.Я думаю,дуже довго думаю.Час тече повільно.Надто повільно.
— Я також тебе люблю, — наважуюсь я.Він притихає так само коли я запитала,що йому снилось.
— Повтори, — говорить тихо.Джеймс не дивиться мені в очі.Навіть не підіймає голову.Він не вірить в те,що я сказала.
— Я кохаю тебе теж, — повторюю я голосніше.Я прекрасно розумію,що він почув.Поглажую його по волоссю очікуючи на його реакцію.Я переживала як ніколи.Місячне світло падає йому на плечі показуючи всі рельєфи тіла.
Він нарешті підносить голову і сором'язливо дивиться на мене.Ми мовчимо.Дуже довго.
— Тобто,ти станеш моєю дівчиною? — перериває тишу він.
— Я твоя до останнього подиху! — говорю я цілуючи його знову.

*Аквамари́н—мінерал,популярний напівдорогоцінний камінь.*