I helped Him

І справді,досить!

Ми їдемо в машині.Барнс уважно слідкує за дорогою.
В мене пітніють руки,я хочу плакати прям тут.
«Я маю надію,що все пройде як по маслу»
Він повертає голову в мою сторону.Дивиться на мене декілька секунд,своїми прозоро блакитними очима.
— Все добре?! — запитує він знову переводячи погляд на дорогу,ми майже під'їхали.
— Так — відповідаю я тихо.Сердце пропускає декілька болючих ударів.
Він кладе свою руку мені на ногу.І тендітно гладить її.Я відчуваю його гарячий дотик.Мене — це трохи заспокоює,але не на завжди.Ми приїхали,я розтібаю пасок.І ми виходимо.
Я беру його за руку.Ми гуляємо вуличками,теплий вітер розвиває моє каштанове волосся.Я легко вкутуюсь в сорочку й ми ідемо далі.
До нас під'їзджає тонована машина,перекриваючи дорогу далі.Я стискаю руку Джеймса сильніше.І він трохи заступає мене.Хмари затягуються наче відчувають,що тут зараз буде відбуватись.
З машини виходить Бекер і Райт.Вона виграшно усміхаються наче заволоділи всім всесвітом.
Нас опступають декілька охоронців.
— Хороша дівчинка! — говорить Кріс і трохи підходить до мене.Мене нудить від його слів і його самого.Він звертається наче до собаки.
Бакі ще більше заступає мене.І дивиться з абсолютним нерозумінням на лиці.
Я починаю плакати,обнімаючи його за руку.Мені нестерпно боляче.
— Що це все означає — запитує він.Я не знаю,що відповісти,я дуже винна перед ним.
— Вибач — Я продовжую ридати зі всіх сил.І в мене підкошуються ноги.
— Ну все досить цих соплів! — кричить Бекер.Йому — це значно надоїло,а ось Райту подобається за цим спостерігати.Охоронці на поготові.Я витираю сльози.
— І справді, досить! — я виправляю спину.З мене би вийшла чудова акторка.Я відпускаю руку Барнса.
—Взяти їх! — кричить розлючений Кріс.Він зрозумів,що тут коїться.
— Давай — чую я в навушнику.Це Нат.Чудово - це знак атакувати.
— Я витягаю з кишені ніж і біжу на першого ж охоронця.Бакі починає бити того хто стоїть ближче.З кутка вибігає Кеп і Нат.Всі інші на поготові.Думаю ми зможемо в чотирьох — це зробити.
Я наношу удари з великою скорістю.Він відбивається.
Я б'ю його по нозі і він падає на коліна.Легко беру його за голову і перерізаю горлянку.З неприємним звуком він падає на землю.
На мене нападають ззаді я пригинаюсь.І б'ю кулаком в живіт.Він згинається на попалам.
Удар приходиться на соннну артерію.Я з хрускотом дістаю ніж.Він увесь в крові.Як і я сама.
До мене хтось біжить.Я кидаю маленький магнітик,в нього і його вирубує током.
— Ріна!...— Я чую чийсь крик.Хтось викрикує моє ім'я.Та я не розумію,що він хочу,і хто це взагалі.
Відчуваю різку біль в зоні живота.Тепла кров стікає по моїм ногам.І я дуже голосно падаю на коліна.
Приставляю руку до місця в яке попала куля.Затискаю дуже міцно,щоб не йшла кров.Я знову хочу впасти.Та притримуюсь на лівій руці.
Я повертаю голову і бачу Кріса в руках з пістолетом.Я дістаю пістолет, й з останніх сил нажимаю на курок.Він замертво падає біля мертвого Деніала,закриваючи очі.
До мене хтось підбагає в очах темніє і розмивається.В вухах починає шуміти і я не розбираю чий — це голос.
Я закриваю очі і падаю остаточно.Відчуваю як хтось підхоплює мене на руки.