I helped Him

Вибір за мною🤯

Я важко розплющую очі.Вони закриваються самі по собі,та я намагаюсь щось зробити.В голові в мене паморочиться,в роті неприємний смак металу.Мене нудить,а місце порізу на нозі нещадно пече.Кров запеклась маленькими струйками на голові.В голові шумить наче хтось включив блендер прямо мені над вухом.В очах пливе я намагаючь роздивитись де я знаходжусь.Руки і ноги мені здавило міцними мотузками,які залишать після себе синяк.Нарешті я фокусуюсь на приміщенні.
Це — невеличка кімнатка приблизно три на три метри.З холодними,бітонними,грязними стінами.Чотири свічки освітлюють - це приміщення в кожному кутку.Вони згоріли на половину - це значить,що я тут довго.Напроти мене на стелі висить камера,там світить ліхтарик зеленого кольору.З боку по праву сторону невеличкий,металевий стіл.
Точнісінько так само мене тримав Кріс,тільки я не була зв'язана.Чому вони мене не вбили зразу,я до сих пір задаюсь питанням.
Важкі металеві двері з гуркотом відкриваються.Спочатку в переміщення зайшли два охоронця в так самому одязі,як той чувак,що мене пов'язав.
Далі гордою ходою зайшов Бекер.Темний костюм був гладко випрасуваний.Світле волосся точно як в його тата.Темно сірі очі які бігали по мені шукаючи чогось.І тоненькі губи,з яких він видавлює посмішку.Чорні лакові туфлі була начищенні настільки,що я бачила своє відображення.
«Постарався на славу!»
А за ним зайшов Райт.Він не каплі не змінився.Лишень відпустив бороду саму малість.Ч ледь може розгледіти його вугольне волосся.Темні брюки й сорочка розтібнута на два ґудзика,все як завжди.
Темні лофери не піддавались туфлям Деніала.Нудотний запах парфуму.Він спостерігав за мною своїми котячими,жовто-зеленими очима.

«І що я в ньому знайшла?»

Який ж він бридкий.
Через декілька секунд в кімнату зайшов чоловік років 35-40 в білому халаті.Він мав чорне волосся,якийсь пустий погляд чи що?Можливо він тут не по своїй волі,він не дивиться на мене.Але мене це зараз не цікавить.

«Яка зараз година?Чи шукають мене месники?Вб'ють мене?»- ось що по справжньому мене цікавить.

— Моя маленька не в настрої? — запитує Кріс і всі в кімнаті заливаються сміхом.Він дражнить мене.Я ненавиджу його всім серцем.
Одна лишень згадка про нього закінчується думками.Як я буду бити його протягом декількох годин.А потім буду його розчленовувати.
Я мовчу.Зараз я не в тому становищі щоб погрожувати.Потрібно вичікувати.
«Що вони хочуть?»
— Лярва! — кричить він і б'є мене по лицю.Його дратує те,що я мовчу.Я зпльовую власну кров на землю.Мене болить щока,але я продовжую мовчати.
— Я не прийшов сюди гратися. — говорить Деніал — Ти напевне задаєшся питанням для чого ти тут?І чому ми тебе не вбили? - він продовжує - Давай я розповім тобі цікаву історію.
— Після того як мого батька вбили.Я вирішив продовжити його справу.Як ти вже здогадалась в Щ.И.Т. був мій агент,якого згодом не стало.Але він дізнається,що в команді з'являєшся ти.
— Мені стає дурно.Та я не подаю вигляду — Я починаю шукати про тебе інформацію.І знаходжу в ній там твого чоловіка.Сонце,як ти думаєш,ким він працює? - це риторичне питання.Мене починає ще більше нудити від того як він мене називає.
— Ти не знала,а він іспанська мафія!Уявляєш?Працівники гідри розробили таку річ для переміщення між всесвітами.Без магії абсолютно.Я знаходжу його і він вирішує співпрацювати зі мною.- Чоловік в халаті відкриває сумку і починає доставати шприці і баночки.

Здається — це мій кінець!

— Так ось,оскільки ти дуже багато знаєш,а мені був потрібний зимовий солдат,я вирішую вбити тебе.Два рази і обидва не щасливих. — В мене колотиться серце.Він продовжує свій монолог — Містер Райт підсказує мені,що тебе можна використати як приманку.Ти приведеш сюди Зимовго солдата сама.А Крістофер забере тебе собі! — він посміхається як божевільний.Це все не вкладається мені в голову.Руки починають пітніти.Я кусаю щоку з середини і нервово покусую губи.Продовжую мовчати.
— Ти запитаєш.Як це я приведу його сама? — Я тобі відповім.Зараз наш лікар Ендрю введе тобі сильно дієвий наркотик.Через 4 години в тебе почнуться галюцинації.Потім тебе паралізує.Він працює як яд,але з одним нюансом.Наркотик буде змінювати твою свідомість під час смерті. — Я не можу тримати себе в руках.Мені хочеться плакати.-А ще тобі потрібно буде зібрати всі дані Щ.И.Т. на ось цю флешку — він дістає SD картку з внутрішнього карману піджака.Підносячи її прямо до очей — Як тільки ти приведеш сюди Барнса,ми введемо тобі так називаєму «протиотруту».Ми перший раз використовуємо його в практиці.Тому хай щастить! - він відходить від мене та стає біля Кріса.Вони очікують подивитись на шоу.
Я прокручую в голові тільки,що сказане.Чи зможу я це зробити не відомо.Краще померти чим підставляти його.
— В іншому випадку ми тебе вб'ємо- запитує Райт.Вони очікують на мою відповідь.Я хитаю головою в знак підтвердження.
Як його там...Ендрю підходить до мене.І вводить мені наркотик.Я відчуваю голку в себе в руці.Мені неприємно пече.І я починаю шипіти закриваючи очі.