Бунтарка, або Таймер сновидінь

Розділ 30 | Тікати

6 грудня 2019 року. П'ятниця.

Я скидала речі до спортивної сумки, аби змінити їх. Потрібно зайти в дім, а це давалось відчутно важко.

— Чому ти не сказала, що тобі потрібен прихисток на пару днів?

Вона весь день скиглила поруч, дратуючи присутністю все більше. Я не бажала бачити її після вчорашньої зустрічі з Алексом. Ми домовлялись зберігати секрет. Вона не стримала слова. Настільки завелика голка в її дупі?

— Це тобі Едвін сказав? — роздратовано промовила я, витягаючи зайвий непотріб з шафки. Що це за листочок з наклейкою? Божечки, скільки ж тут бруду.

— Не сварись на нього, — вона притислась плечем на сусідні дверцята, жалібно гіпнотизуючи мене очима. — Чому ти не попросила мене?

— Жити під одним дахом з твоїм татком? Вибач, крихітко, але я краще повернусь додому.

Вона закотила очі й ще більш жалібно промовила:

— Енні, благаю, вибач мені.

— Мені набридають твої вибачення, Уітні Ламберт, — я рвучко обернулась до дівчини, спопеляючи її гнівними очима. — Доки ти будеш робити так, як заманеться тобі? Ти порушила обіцянки.

— Знаю-знаю... Але... — вона закусила губу, опустивши очі. Обійнявши себе руками, вона продовжила: — Він запитав у мене, як ти пов'язана з «Аланом». Я зрозуміла, що щось брехати не мало сенсу.

— Ну... — я обернулась назад до шафки, виставляючи підручники на поличку. — Ти б могла сказати щось типу «ой татку, я навіть не знаю», «татку, що ти таке кажеш».

— Енні.

— Щось у своєму стилі, крихітко.

Авжеж їй не подобалось, коли я кривляла її.

— Він хоче тобі допомогти, але не знає як. — Стиха промовила дівчина, спершись спиною на дверцята. Шум учнів не торкався свідомості. Мої думки забиті навіть не гнівом на дівчину. Ні, авжеж ні. Тільки тим, аби «поганий період» батька нарешті закінчився. — Його мучить совість... після вчорашнього.

— Питала чого?

— Питала, — вона ліниво видихнула повітря, задерши голову, — Але він не скаже.

— Я не хочу повертатись до вчорашньої розмови, — я закрила дверцята шафки та втомлено поглянула на подругу. Вона підвелась та взяла мою сумку.