Бунтарка, або Таймер сновидінь

Розділ 31 | Правда

Ніч з 11 на 12 грудня 2019 року.

Носа торкнувся аромат кави. Вії все ще здавались важкими. Я лише нахмурилась, не розуміючи чому так яскраво пахло кавою.

Тіло боліло, наче я безперервно займалась у спортзалі.

Я заскиглила, коли в скроні загуділо.

Чиїсь теплі пальці торкались тіла.

В голові промайнули спогади, наче стріла. Постріл. Крик. Уітні.

Я різко розплющила очі, підірвавшись з місця.

Але ця ідея була не з кращих.

В голові запаморочилось, наче тіло хитало на морському судні.

— Тш... Не так різко, дівчинко.

Знайомий голос відгукнувся болем. Я замугикала, втрачаючи сили. Мою голову поклали на щось м'яке. Я знову спробувала розплющити очі. Туман потроху спадав, давши змогу розгледіти знайому стелю: червона цегла й багацько проводів. Вони сплітались й розплітались, від чого в голові починало кружляти.

Я спохмурніла.

Кинувши очі вбік, я побачила фігуру, що сиділа поруч. Темрява в приміщенні не відразу дозволила розгледіти його.

— А тепер без зайвих рухів, гаразд? — оксамитовий голос лунав поруч. Я заскиглила, зовсім не відчуваючи бадьорості. — Ти в безпеці. Все гаразд.

— Уітт... Уітні?

Вуста розклеїлись і з них вивалився хрип. Я поплямкала, відчуваючи залишки залізного присмаку.

— Я відвіз її додому. З нею все гаразд.

Один видих і перед очима нарешті ставало ясно. Я впізнавала кучері, що тепер скуйовджені наче їх розкидав вітер. Томас дивився невідривно, вичікуючи моїх дій.

— Скажи мені правду. Я все одно... дізнаюсь...

— Кажу правду, велика воїтельниця, — він всміхнувся кутиками губ. В приміщенні тепло й тихо. Десь на стіні висів годинник, на якому цокали стрілки. Я повернула голову вбік, заглянувши скрізь скло панорамного вікна та побачивши темне небо. Я в його квартирі?

— М... Можна води?

В горлі наче засуха. Він підвівся й з'явився знову за деякий час, вже з прозорою склянкою. Він допоміг всістись. Я сперлась на спинку дивана, тільки зараз помітивши на собі в'язану ковдру. Коли востаннє я бувала тут, то нею вкривався Томас. Я спала в його ліжку. Погана гостя, що зайняла ліжко власника.