Снейп сидів за своїм столом у лабораторії, й дивився на результати аналізів, і рішуче не розумів, у який бік рухатися далі. Вони з Макнейром знову зайшли в глухий кут. Після того, як вони витягли з дівчини уламок ікла, вона перестала трансформуватися, але розум її залишався пошкодженим, і вона так само нікого не впізнавала і намагалася вкусити будь-кого, хто заходив до неї в палату. Ну... мабуть, не накидалася вона тільки на Макнейра. Снейп ще кілька разів підловив його, коли той розчісував їй волосся, але вважав за краще прикинутися, що нічого не бачив. Таку поведінку пацієнтки він списував винятково на звичку - Макнейра вона бачила частіше за всіх інших, і він, мабуть, заподіював їй значно менше болю і дискомфорту, ніж цілителі, які знерухомлювали її і вливали ліки. Показники аналізів більше не змінювалися, незалежно від проведених маніпуляцій. Але якась частка інфекції все ж залишалася в крові. Вони порівняли аналізи її крові, крові Біла Візлі та кілька навмання взятих зразків у випадкових чаклунів і побачили абсолютно очевидну різницю. Кров укушених усе ж таки реагувала на аконіт у лабораторних умовах. Вони бачили це виключно під мікроскопом: у людей, укушених нетрансформованим Фенріром, жодних видимих проявів не було.
Отже, навіть якщо трансформація в повний місяць не відбувається - зараження залишається. І тому, можливо - тільки можливо - дівчинка не має шансів оговтатися, поки ця інфекція є в її крові. Але як прибрати її, Снейп не уявляв. Він з головою поринав у книжки - і нічого не знаходив. Усі їхні дослідження крові ні до чого не приводили. Макнейр усіма правдами і неправдами добув лабораторні журнали деяких інших видатних цілителів, які намагалися винайти ліки від лікантропії, але й там не було нічого, що могло б наштовхнути їх на якісь ідеї. Усе, що було доступне чаклунській медицині, вже було випробувано і не спрацювало. Навіть експериментальні склади на основі крові єдинорога.
Нічого не виходило.
І це неймовірно дратувало його. Ця повна безпорадність.
- Северусе? Ви що тут робите? - Макнейр, увійшов до влабораторії, скинув на свій стіл чергову порцію сувоїв з розрахунками і формулами нових складів. - Сьогодні ж субота.
- Можу запитати вас про те саме, Крістофе, - Снейп зиркнув на нього спідлоба і знову занурився у свої записи. - Та й яка різниця, який сьогодні день. У мене все одно кожен день - робочий. Замовлення на столі, я все закінчив.
ВИ ЧИТАЄТЕ
В царстві Аїда сновиділа тінь
FanfictionСеверус Снейп вижив після війни з Волдемортом, однак попереду непевне майбутнє. Суд, невідомість, то чи варто йому взагалі жити? Чи зможе Северус побороти своє минуле і віднайти шлях до щастя? Найближчою подругою Хлопчика, що вижив є інша дівчина...
